Джерело: https://sichnews.com/na-sczeni-vystupaly-talanovyti-pereselenczi-yaki-meshkayut-na-vinnychchyni/
Третє Різдво під час великої війни відзначають українці. Вдома, за кордоном, у родичів чи на в орендованому житлі – але продовжують жити та боротися за Перемогу. «Ми українці – всі одна родина» – таке творчо-пісенне свято, що «їздить» містами України, завітало напередодні Різдва і до Вінниці.
Об’єднати українців
Їздять Україною, щоб об’єднати всіх українців, познайомити громади із талантами родин переселенців. А ще – зміцнити їхню віру в те, що вони не чужі в будь-якій області чи районі України, показати, що наш єдиний спільний дім – Україна.
– Організатори проєкту – концертна агенція «Садиба мьюзік» та національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV. Це – Всеукраїнський соціальний благодійний проєкт. Зараз у ньому уже задіяно понад 70 громад, понад 100 тисяч людей. Проєкт об’їхав уже 12 областей України. Всі учасники представляють свої таланти та отримують приємні подарунки. Сьогодні у Вінниці ми побачили дуже талановиті родини, – розповіла «СічНьюз» директорка агенції івентів “Садиба мьюзік” Ірина Коваленко.
Вона також є ведучою дійства, разом із народним артистом України Анатолієм Гнатюком.
Люди, у яких війна забрала дім
На сцені Вінницького фахового коледжу мистецтв імені М.Д. Леонтовича Вінниччину представило три міста: Вінниця, Іллінці, Шаргород, усього сім родин переселенців. Глядачі не лише побачили концентру програму, а й почули щемливі та сумні історії наших переселенців. Ось деякі з них.
Софія Кудак із Маріуполя виступила з гімнастичним номером, адже у Вінниці дівчинка продовжує заняття в улюбленому виді спорту. Ведучий зачитав історію її родини:
– До початку повномасштабного вторгнення наша сім’я мешкала у мальовничому передмісті Маріуполя. Ми з чоловіком працювали, діти навчалися у школі, з великим задоволенням відвідували різноманітні гуртки. Проте війна змінила наше життя. З червня 2022 року ми переїхали до Вінниці, де почали будувати нову сторінку нашої історії. Ми завжди ставимо родину на перше місце, а тому подбали, щоб діти змогли продовжувати улюблені хобі та розвивали свої таланти. Ренат із захопленням займається теквондо, Софійка ще до війни розпочала свій шлях у художній гімнастиці. Ми вдячні Вінниці за теплий прийом і можливість відновити свій ритм життя. Для нас важливо зберегти свої сімейні цінності.
Вінничани тікали від війни до Польщі
Сім’я Рудих на початку війни евакуювалася до Польщі. Це вінничани, які мають п’ятеро діток. Згадують, що у Польщі наші емігранти спали у вокзалі, просто на підлозі. Тому вінницька багатодітна родина запрошувала переселенців з вокзалу до себе, у польську орендовану квартиру. А поки родина перебувала за кордоном, у їхній вінницькій оселі мешкало 12 переселенців із Київщини.
Але у Польщі Руді пробули лише три місяці, адже скучили за домом та церковною спільнотою. Тому повернулися до рідного міста. Тато Олег – інженер-програміст, мама Надія – фармацевт, нині вдома виховує діток, грає на фортепіано. Діти усі талановиті: Марина – скрипалька, Оксана – бандуристка, грала на вулицях Вінниці на бандурі просто неба, збираючи кошти для ЗСУ. Марія грає на бандурі та віолончелі, Костянтин теж освоїв зазначені інструменти. Софія – наймолодша, ще не уміє грати, але гарно співає. Діти виконали відому колядку у власному музичному супроводі.
Мріють повернутися в Маріуполь
Родина Коваль переїхала з Маріуполя до Вінниці у червні 2022 року. Богдан – незрячий, проте дуже талановитий українець. Він є автором та виконавцем власних пісень. У якості музичного вітання виконав авторську пісню «З Новим роком, Україно!», сповнену туги за рідним домом та віри у перемогу України.
Пан Богдан подякував Вінницькому УВП УТОС Українського товариства сліпих, за надане тимчасове житло та роботу, побажав усім якомога швидшої Перемоги і повернення «в наш український Маріуполь».