Втратила зір, але зберегла ясний розум. 86-річна кандидат наук консультує молодших колег

Джерела:

https://i-vin.info/news/viroschuvati-na-vinnichchini-kavuni-proponuye-nezryacha-naukovicya–5751.html

https://vn.20minut.ua/Zdorovya/vtratila-zir-ale-zberegla-yasniy-rozum-86-richna-kandidat-nauk-konsult-11829807.html

Вінничанці Діні Яківні Канівець — 86 років. У 2016 році вона майже втратила зір, отримала першу групу інвалідності. Цього року жінка стала членом місцевої територіальної організації Українського товариства сліпих (УТОС), де отримує відповідну допомогу і консультації.     

Діна Яківна мешкає у квартирі сама, але їй по господарству допомагають родичі. Водночас пенсіонерка активно слідкує за подіями в Україні, і не лише політичними. Але й і у сфері економіки, організації, планування та управління виробництвом.  Бо є кандидаткою економічних наук. 

— Мій основний життєвий шлях пройшов в Академії наук СРСР і Академії наук України. Була старшим науковим працівником. Отримала це звання за досягнення у розвитку аграрної науки. З часом повернулася на Батьківщину, бо родом із Вінниці. Це сталося після трагічної загибелі в експедиції чоловіка-археолога В’ячеслава, кандидата історичних наук. Далі працювала у інституті кормів Вінниці, — сказала Діна Канівець.    

За потреби Діна Канівець й сьогодні консультує молодших колег-науковців, бо зберігає ясний розум і системні знання у сфері аграрної науки.  

— Багато заможних країн після нашої перемоги будуть допомагати відроджувати Україну, навіть візьмуть на себе окремі проблемні регіони. Вони, безумовно, опікуватимуться й відновленням аграрного виробництва на деокупованих територіях. За моєю оцінкою, на це знадобиться не менше п’яти років. А відновити порушене водопостачання на Півдні Україні вдасться ще швидше. В Україні багато сильних науковців, які можуть зробити відповідні проєкти, — сказала Діна Канівець.       

За оцінкою Діни Яківни, в південних районах Вінниччини можна централізовано вирощувати ті сільськогосподарські культури, які тимчасово недоступні на Херсонщині. Приміром, кавуни. 

— Головне, щоб в цьому була економічна доцільність. Але перед цим відповідні розрахунки мають провести науковці-аграрії. Можливо, в умовах важкої війни держава має подбати в першу чергу про вирощування пшениці і корму для скота, аби мати сало і м’ясо, — пояснила Діна Канівець.

Отже: у лавах Вінницької ОО УТОС – вже 4 науковці і 3 з них тотально незрячі…

Пресцентр Вінницької обласної організації УТОС