Джерело:
Багаторічний директор вінницького підприємства незрячих Георгій Удовик у молодості мав гарний зір. Закінчив військове автомобільне училище, адже завжди цікавився автівками. Служив на Полтавщині, був начальником автотранспортної служби військової частини. Тобто опікувався військовими автомобілями. Втратив зір у 1973 році, після чого потрапив на вінницьке підприємство Українського товариства сліпих.
До нашого міста Георгія Удовика направлено із Києва. Він став директором вінницького підприємства незрячих у далекому 1973 році і пішов із займаної посади за віком у 2018 році. За цей час там відбулося чимало позитивних змін.
-Ми почали випускати нову продукцію, доступну людям з інвалідністю по зору. Дбали про достойну зарплатню для незрячих. Кооперувалися із електротехнічним і радіотехнічним заводами. В першу чергу випускали товари народного вжитку, в тому числі і завжди актуальні кришки для консервування. Оновлювали технологічні процеси, встановлювали нове обладнання замість застарілого, – розповів Георгій Удовик.
Він згадує, що незрячі збирали на замовлення вже неіснуючого вінницького електротехнічного заводу обмотку статора для двигуна. Він використовувався у електром’ясорубках, кофеварках тощо. Для також вже неіснуючого вінницького радіотехнічного заводу на підприємстві УТОС в’язали джгути. У часи СРСР там стабільно працювали близько 800 осіб.
-Також наші в’язальні джгути використовувалися для блоків живлення у космічній галузі. Їх випускали на радіотехнічному заводі, – наголосив екс-директор підприємства незрячих.
У буремні 90-і роки на підприємстві УТОС почали освоювати нову продукцію. Бо радіотехнічний і електротехнічний заводи, із якими роками тривала тісна співпраця, були знищені.
-Ми почали робити водяні електровібраційні насоси для поливу. Опікувалися всіма необхідними технологічними процесами – від лиття алюмінію до збірки, наладки, упаковки і продажу готової продукції. Ці насоси були і є популярними донині. Колись вони активно йшли за кордон. Насоси масово купували у Чехії, Польщі, Болгарії, Румунії. Тоді наші працівники добре заробляли, – продовжує Георгій Удовик.
На жаль, із часом роботі вінницького підприємства почали шкодити китайці, які почали підробляти популярну продукцію і демпінгувати.
-Якість китайських насосів була поганою, але ціна – привабливою для покупців. Таким чином недобросовісні конкуренти знищували вінницьку марку. Нині нашу продукцію підробляють не лише китайці, але й невеликі вітчизняні підприємці. Зрозуміло, через це обсяги виробництва набагато зменшилися. Зараз насоси УТОС купують лише в Україні і Косово, – пояснив Георгій Удовик.
Наразі 75-річний чоловік перебуває він на пенсії. Але він продовжує підтримувати зв’язок із новим директором підприємства Костянтином Ільніцьким і трудовим колективом.
Хобі Георгія Удовика – автомобілі, щодо яких він може дати корисну пораду будь-кому, а також читання. Зрозуміло, йдеться про озвучені книги.
-Зараз читаю Біблію російською і українськими мовами. Для того, щоб краще все зрозуміти, бажано порівнювати різні переклади. Також слухаю новини з фронтів по телевізору. Я колишній військовий, тому така інформація для мене є дуже потрібною. Відчуваю себе поруч із нашими бійцями! – наголошує Георгій Удовик.
Дружина Георгія Валентина багато років відпрацювала на підприємстві УТОС, була начальником відділу кадрів. У родини двоє дітей і троє онуків.
Пресцентр Вінницької обласної організації УТОС