У Вінниці відзначили Міжнародний день білої тростини. Він був затверджений 15 жовтня 1970 року з ініціативи Міжнародної федерації сліпих. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі живуть 38 млн. людей із порушенням зору. В Україні їх понад 70 тисяч.
-День білої тростини нагадує суспільству про незрячих, їхні проблеми. Таке привернення уваги є дуже важливим, – сказав директор вінницького підприємства незрячих Костянтин Ільніцький.
До дня білої тростини на вінницькому підприємстві незрячих влаштували зустріч із цікавими творчими людьми. Зокрема, із бардом і виконавицею сучасних українських романсів Тетяною Скомаровською і письменницею Лариса Сичко. Слухачі ознайомилися із їхньої творчістю, новими творами. За словами художнього керівника творчого колективу підприємства незрячих Наталі Слюсарчук, такі зустрічі додають вінничанам сил, впевненості, оптимізму.
Популяризує український романс
Тетяна Скомаровська виконала композицію, присвячену загиблим захисникам. Це не дивно, адже співачка майже рік займається волонтерством. Плете маскувальні сітки і проводить на запрошення благодійні концерти у Вінниці та районах.
Також вона вражала всіх власними та відомими українськими романсами під гітару. Зокрема, творами Галини Рибачук-Прач, Людмили Брендак, Тетяни Яковенко тощо.
Тетяна Скомаровська сказала, що незрячі вінничани – дуже благодатна публіка, серед них чимало талановитих творчих особистостей.
-Я хочу популяризувати українську пісню, вітчизняний романс. Намагаюся створювати свої романси на вірші вітчизняних поетів. Раніше ми звикли, що романс має бути обов’язково російським. Але й чудові пісні цього жанру українською мовою. До війни я поєднувала у своїх концертах пісні двома мовами, а зараз відмовилася від всього російського, -сказала Тетяна Скомаровська.
«Невигадані історії мого дитинства»
Лариса Сичко – член Національної спілки письменників України. В її доробку – збірка віршів і чотири книги прози. Одну із них, «Невигадані історії мого дитинства», презентувала зараз письменниця. Це розповідь дівчинки 60-70 років минулого сторіччя, враження письменниці від свого дитячого життя.
Також Лариса Сичко розповіла про свій художньо-історичний роман «В’яр». Там йдеться про історію невеликого села В’яринці (тому що в яру) Тиврівського району, в якому народилася і зростала майбутня письменниця. Цікаво, що перша презентація цієї книги була у Німеччині, куди виїздила Лариса Сичко під час війни.
-Роман вміщує у себе шість століть, від 1400 року до початку XX століття. Серед іншого, розповідається про козацьку боротьбу за волю України. До речі, неподалік нашого села загинув відомий козацький полковник Данило Нечай. Твір є художнім, але він базується на спогадах очевидців, архівних документах і фактах, – прокоментувала Лариса Сичко.
Довідка
У 1921 році в місті Бристоль молодий фотограф Джеймс Біггс через нещасний випадок втратив зір. Порада осліплого солдата розвивати свою самостійність допомогла йому розпочати нове життя. Джеймс став частіше виходити на вулицю без супроводу, користуючись звичайною тростиною для прогулянок. З часом він зазначив, що вона не гарантує безпеки, а також може стати джерелом небезпеки для інших перехожих. Джеймсові спало на думку пофарбувати тростинку в білий колір, щоб вона більше привертала до себе увагу навіть за похмурої погоди.
Десять років потому ротаріанський клуб подарував незрячим британцям білі палички. У 1969 році 15 жовтня було визнано Міжнародним днем білої тростини.
Пресслужба Вінницької обласної організації УТОС