Зазвичай тінисті алеї парку це місце, де менше за все хочеться думати про різні клопоти, торгівлю, гроші та іншу буденну прозу. Є у кишені на морозиво то й добре. Але того погожого літнього ранку у Київському парку культури і відпочинку «Перемога» розкинувся справжнісінький ярмарок. Та усі численні продавці цього ярмарку не збиралися примножувати особистий достаток, бо це ярмарок благодійний «Світ добра» і усі кошти від нього спрямовані на допомогу ЗСУ. Допомогти воїнам України прагнули і наші колеги із ПОГ «Київське УВП №4 УТОС». Можемо сказати, без перебільшень, що наша ятка була однією з найцікавіших, милуючи око різноманітним товаром. Дякуємо Анатолію Микитовичу Павленку, одному з організаторів форуму, голові Дніпровської районної в місті Києві організації ветеранів, первинним осередком котрої є і наша організація, саме він і запросив нас до участі.
Благодійний ярмарок «Світ добра» проходив 30 червня в Дніпровському районі столиці на підтримку III Київського форуму волонтерів «Єднаймося задля ПЕРЕМОГИ». До форуму долучилися представники депутатського корпусу, міністерств, КМДА, Дніпровської РДА та військовослужбовці, організовано Благодійною організацією «Благодійний фонд «Дніпровський», Громадською спілкою «Київський форум волонтерів», Громадською радою при КМДА. Загалом до участі у Форумі долучилося близько 500 людей.
Синоптики напередодні давали не надто сприятливі погодні прогнози, але ранок 30 червня по справжньому літній, теплий та ясний без спеки. Наші колежанки, у гарних вишиванках, накривають надані нам організаторами два столики. Це наші чарівні жінки Ольга Бойко, Аліна Нещерет, Любов Резвін , Людмила Вакуленко, Галина Лещенко, Світлана Цаплій, Любов Марченко та Людмила Рябченко.
На головній алеї парку учасники ярмарку розгортають свої ятки. На білосніжній скатертині з’являються наші товари: домашня випічка, зроблена вмілими ручками наших колежанок і квіти з власного господарства; вироби підприємства – защіпки кольорів державного прапора України та ікона вишита бісером ветераном нашого підприємства Валентиною Давидюк. Директор клубу голова ВПО Ольга Павлівна Бойко розповідає, як вона замовляла рамку на цю ікону у художній майстерні «Пепса». Коли співробітники майстерні дізналися, що ікону буде продано на благодійному ярмарку, кошти з якого підуть на ЗСУ, то вони одразу вирішили зробити рамку безкоштовно, аби теж допомогти нашим захисникам.
А на окремій підставці біля столів стоїть яскрава картина, з якої на глядачів поглядають білосніжні кошенята, які зручно вмостилися серед квітів. Картину у техніці діамантової мозаїки створила член нашої ВПО Галина Землярчук. Під час боїв у перші, найважчі місяці війни вона втратила рідний дім у Бородянці. Пані Галина витратила на матеріали для створення картини 500 гривень, проте вона хоче, аби усі кошти, які буде отримано за її витвір, поповнили скарбничку пожертв для українських бійців.Тішить око смачна краса «зефірна флористика» створена Людмилою Рябченко. Ось апетитна випічка Аліни Нещерет, Галини Лещенко, Людмили Вакуленко, Світлани Печерської та Любові Резвін. А от чудові твори з бісеру Алли Жилкіної, симпатичні в’язані іграшки та прикраси Любові Марченко.
Переходьте за посиланням нижче для перегляду фото
https://www.facebook.com/100071303681048/posts/291085806611540/?d=n
Ось декупаж та саморобне мило Владислава Зими. Попри увесь клопіт, настрій у всіх піднесений. Кожен хоче зробити щось для бійців.
Трохи пізніше приєднуються члени нашої первинки Ярослав Харченко та Тетяна Демедюк, які додають до асортименту ще і власноруч зроблене мило. Дізнавшись про ярмарок, «Світ добра», долучилась і член Київської ТПО №4 УТОС Надія Хачко, яка принесла на продаж браслети із стрічок кольорів національного прапора.
Від центру парку, де знаходиться концертно-танцювальний зал «Ровесник» доносяться звуки патріотичних пісень. Чуємо голоси наших друзів ансамблю української пісні “Відкриті серця” художній керівник Таїсія Корицька. Саме у приміщенні «Ровесника» має пройти форум волонтерів. Біля приміщення
вишукувалися макети військової техніки, на які у захваті поглядають діти, котрих привели до парку бабусі. Можливо те, що вдасться виторгувати сьогодні також допоможе придбати ЗСУ щось з необхідного оснащення, на кшталт цих машин, або ліки для поранених захисників. Можливо це навіть важливіше.
Ярмарок починається о 10:00. Людей на алеях парку не так вже і багато. Усе ж таки будній день. Проте картину із кошенятами і образ Святого Миколая купують майже одразу. Нехай добрий Чудотворець береже ще одну українську родину. Наші активістки не просто стоять за прилавком, а люб’язно запрошують потенційних покупців, пригощають солодощами малечу, навіть виходять із розносами, на яких викладено товари у самий центр парку, де найбільше людей. Але і у самій ятці нудьгувати не доводиться. Люди цікавляться з якої ми організації. Почувши що з УТОСу одна жіночка розповідає, що в неї сестра частково втратила зір, але навіть не знає про існування такої організації як Українське Товариство сліпих. Радимо їй куди саме звернутися, який осередок є найближчим до місця проживання її сестрички. Можливо Товариство скоро збільшиться ще на одного члена, а може і не на одного. Для багатьох відвідувачів парку цього дня стало відкриттям існування УТОСу. Ось ще один факт для роздумів. УТОС був би значно чисельнішим, якби про його існування знали усі, кому він потрібен.
Поступово товар розходиться. Ось вже і час складатися. Підбиваємо підсумки. Наш результат виявляється доволі значущим. У цьому ми переконуємося, коли здаємо виторг організаторам ярмарку. Вони навіть приємно здивовані. Час вирушати додому. Хмари, які люб’язно зачекали із втіленням у життя прогнозу гідрометцентру, вже починають збиратися, аби вчергове окропити Київ, але настрій в усіх святковий, бо бодай і трошки, але й ми змогли допомогти тим, хто у ці страшні дні проливає кров за Україну.
Ще зі старих часів у різних притчах, або піснях ярмарок був символом життя. Цей ярмарок також може і не потрапить до пісень та притч, але він проходив заради життя – життя наших вояків, яким допомогти хочемо і ми.
Євгеній Познанський