«Вінницьке підприємство товариства сліпих готове надати приміщення виробникам, які переїхали із зони бойових дій»

На сьогодні Вінниця вже прийняла близько півтора десятка підприємств – із Маріуполя, Києва, Харкова, Дніпра. Вони працюють у сферах машинобудування; виробництва холодильного та вентиляційного обладнання; створення медичного і косметичного устаткування; виробництва зонтів, шатрів, тентів, павільйонів тощо.
Поки війна не завершиться, процес переміщення українських підприємств у більш безпечні регіони триватиме. Виробникам із «гарячих» точок України готово протягнути «руку допомоги» вінницьке підприємство Українського товариства сліпих (УТОС).
-Основний вид діяльності нашого підприємства – металообробка. Маємо відповідне обладнання. Хоча дещо застаріле, але тримаємо його в непоганому стані. Наша «фішка» – випуск вібраційних насосів. Водночас разом із можливими партнерами готові втілювати у життя нові ідеї. Можемо переобладнати підприємство для випуску нових виробів, якщо у партнерів налагоджений бізнес, збут продукції і маркетинг. Серед потенційно можливих спільних проєктів – приміром, облаштування типографії на нашій базі, – сказав директор вінницького підприємства УТОС Костянтин Ільніцький.
Площа виробничого корпусу вінницького підприємства УТОС сягає п’яти тисяч квадратних метрів. В наявності – вантажні ліфти, власна підстанція на 1 МВт/год. Є гальванічний цех із сухим фарбуванням, адмінкорпус, швейний цех тощо.
– Колись на нашому підприємстві працювало 750 осіб, а зараз в кілька разів менше. Тому вільних приміщень не бракує. В адміністративному корпусі готові розмістити виробництво нових потенційних партнерів.  Також наразі не використовується приміщення столової – там можна було б розмістити власну міні-пекарню або налагодити випуск напівфабрикатів. Наші незрячі працівники могли б ліпити вареники, млинці тощо. У швейному цеху наразі працюють три швачки, але за наявності перспективного проєкту і лекал від партнерів ми могли б набрати додаткових працівників. Можемо й шити і одяг для військових – приміром, «розвантаження», – продовжує Костянтин Ільніцький.
Водночас Костянтин Ільніцький не готовий здавати в оренду приміщення очолюваного ним підприємства. Таке вже пропонували, але ця пропозиція не знайшла підтримки. Мова йде виключно щодо спільного виробництва, у якому частково будуть задіяні вінничани з інвалідністю.
-Традиційна оренда нам не цікава. Ми готові надавати приміщення виробникам, які перемістили своє підприємство до Вінниці, безоплатно! Але водночас  важливо, щоб у процесі виробництва задіювали наших незрячих. Вони спроможні випускати майже будь-яку продукцію. Вібраційні насоси наші незрячі створюють від «а» до «я». Їм по силам виконувати монотонні роботи щодо зборки різних виробів (приміром, кип’ятильників).  А слабозорі можуть працювати навіть на деяких станках, – наголосив  Костянтин Ільніцький.
Пресцентр Вінницької обласної організації УТОС