Джерело: https://vn.20minut.ua/lyudi/na-richnitsyu-vtorgnennya-vshanuvali-pamyat-zagiblogo-zahisnika-iz-vin-11954623.html
У Вінниці до третьої річниці повномасштабного вторгнення провели зустріч «Молитва за Україну», на якій вшановували пам’ять вінничанина Максима Гамова та всіх загиблих Захисників. Вона пройшла на базі місцевого підприємства незрячих. На зустріч була запрошена мати Героя Оксана Гамова, яка раніше працювала на підприємстві незрячих.
— Син строкової служби не проходив. Мобілізований в жовтні 2002 року. Був штурмовиком 25-ї бригади. Воював «на нулі», пройшов гарячі точки – Бучу, Донеччину тощо. Загинув на Луганщині 23 серпня 2023 року, як раз на День прапора. Він з побратимами тоді перебував у засідці – з метою збивати гелікоптери. Сину було 28 років. Приємно, що люди його пам’ятають, згадують, — розповіла Оксана Гамова.
Вона нагадала, що Максим в юнацтві був сильним акробатом – кандидатом у майстри спорту, призером обласних і всеукраїнських змагань. Закінчив ПТУ № 5 і Вінницький транспортний коледж. Родину створити не встиг. Максим Гамов працював у Вінницькій транспортній компанії. Власну родину створити не встиг.
Хвилиною мовчання згадали Максима та всіх, хто не повернувся із нинішньої війни. Багато людей згадували теплими словами Героя та його батька Олександра, якого також вже немає в живих. А директор вінницького підприємства УТОС Костянтин Ільніцький подарував Оксані Гамовій паросток пальми у вазоні.
Також своїми спогадами поділилися вимушені переселенці із порушеннями зору, які нині мешкають у Вінниці. Приміром, Костянтин Захаров розповів про життя в окупованій і потім в деокупованій частині Херсонщини. Богдан Коваль згадував, як його родина виживала в окупованому Маріуполі і потім звідти вибиралася. А Лілія Літовкіна зі Станиці Луганської поділилася, як діяла на мешканців регіону агресивна російська пропаганда.
Не обійшлося й без творчих виступів. Раїса Воловик прочитала власний вірш про нинішні події, а бард Богдан Коваль співав під гітару.
Прессцентр Вінницької обласної організації УТОС