Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова відповіла на звинувачення з боку Українського товариства сліпих.
Про це вона сказала в розгорнутому коментарі Цензор.НЕТ.
Ідеться про інтерв’ю першого заступника голови Українського товариства сліпих (УТОС) Сергія Кита.
Голова Комітету заявила, що захищає і надалі захищатиме інтереси людей з інвалідністю, а не вигоду окремих осіб.
Третьякова зазначила, що представляє інтереси “не тільки і не стільки УТОГ і УТОС, які створені як громадські організації за часів СРСР і мають недоліки “радянської” епохи, а й інших, а це понад 20 громадських організацій осіб з інвалідністю, які всі 30 років незалежності України не можуть домогтися справедливості в розподілі коштів державного бюджету на реалізацію проєктів в інтересах людей з особливими потребами”.
“Мене безпосередньо звинувачено у рейдерстві та зловживанні службовим положенням. Це серйозні звинувачення. Рейдерство є видом організованої злочинної діяльності, що передбачає вчинення низки злочинів, пов’язаних спільним умислом на протиправне захоплення чужої власності, поєднане з використанням неправосудних судових рішень та корупції у правоохоронних органах. Жодної з цих дій я не вчиняла. А це означає, що обвинувач навмисно маніпулює свідомістю читачів”, – зазначила вона.
Також голова Комітету наголосила, що не отримує “не тільки неправомірної вигоди, а й будь-якої вигоди від позиції людини, що захищає кошти платників податків і створює справедливі механізми перерозподілу коштів державного бюджету”.
Третьякова уточнила, що керівництво УТОС, отримуючи бюджетні кошти, при цьому не сплачуючи компенсацій, не складало звітів належним чином.
Говорячи про роботу профільного комітету, Третьякова нагадала, що на п’ять років були продовжені податкові пільги для соціального підприємництва:
“Працює 4% квота працевлаштування людей з інвалідністю на всіх приватних підприємствах для людей з інвалідністю. Працює не ідеально. Саме тому і уряд, і я особисто подали законопроєкти про працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх підприємствах і стимуляцію створення “розумного” пристосування робочого місця до втраченого людиною функціоналу. Мій законопроєкт має реєстраційний № 5344-3. УТОС і УТОГ давно вже не єдиний роботодавець для людей з інвалідністю.
Що стосується проєкту Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю”, який згадується в статті під реєстраційним № 4607, то головним Комітетом з розробки цього законопроєкту визначено Комітет із питань бюджету, а не Комітет із питань соціальної політики. Зловживати тут я ніяк не можу. Тому і чинити перешкоди інституційному фінансуванню УТОС і УТОГ я не можу.
Комітет із питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на засіданні Комітету 10 червня 2021 розглянув даний законопроєкт, більшість народних депутатів-членів комітету підтримали цей законопроєкт (стенограма за посиланням. Так, особисто я голосувала проти і вважаю, що цей законопроєкт містить корупційні чинники. До рішенням Комітету було додано мою особисту думку (на яку маю право і її не може забрати жодна посадова особа УТОС) щодо цього законопроєкту. Згідно зі ст. 36 Конституції України всі об’єднання громадян рівні перед законом. І немає більш-менш рівних. Встановлення пільг і переваг для окремо взятих об’єднань, у тому числі осіб з інвалідністю, є корупціогенним фактором, який може призвести до вчинення корупційних порушень, про що свідчить антикорупційна експертиза проєкту Закону України “про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю “№ 4607”.
Третьякова вважає, що соціальна політика в ринкових умовах – це в першу чергу максимальна реалізація права людини на працю (підтримка мікро- і макро- бізнесу і зміни до Трудового Кодексу). По-друге, – це повернення частини податків у домогосподарства для того, щоб сім’я краще розподілила кошти власного бюджету; третє – це створення інфраструктури, дружньої до дитини і до людини з частково втраченим функціоналом, а вже потім – перерозподіл коштів державного бюджету: в першу чергу в інтересах бідних і тих, хто потрапив у складні життєві обставини (відповідно до 46 і 48 статей Конституції України).
Важливою частиною соціальної політики Третьякова назвала інфраструктуру, дружню до людей з інвалідністю, і систему спеціалізованого навчання людей з інвалідністю, а також систему працевлаштування їх на так звані “розумні” робочі місця. Ці елементи тільки починають впроваджуватися в Україні.
На думку Третьякової, громадські об’єднання людей з інвалідністю або створені в інтересах таких людей грають величезну роль у реалізації нової соціальної політики, зокрема, в інклюзії, адаптації, створенні інфраструктури для осіб з інвалідністю.
“Кожне з таких об’єднань має право на рівний доступ до державного фінансування, в залежності від важливості, актуальності розробленого проєкту. Більше того, я вважаю, що виокремлені суми у державному бюджеті на громадські проєкти мають бути збільшені. До речі, саме так і відбулося у минулому році. За ініціативи Комітету фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю у 2021 році була збільшена на 25 млн грн – до 91,4 млн грн. І доступ до цих коштів має надаватися за результатами відкритих конкурсів серед усіх громадських організацій осіб з інвалідністю, без привілей для окремих організацій. Я переконана, що тільки конкурсний розподіл державного фінансування дає шанс виявити громадські об’єднання осіб з інвалідністю, які найбільше заслуговують на програмну (проєктну) та/або інституційну підтримку”, – уточнила вона.
“За рекомендаціями ООН держава повинна забезпечити інфраструктуру громадянського суспільства, яка дозволить будь-якій людині з інвалідністю брати участь у суспільному житті, а також вирішити питання оподаткування та Трудового кодексу, який дає можливість особам з інвалідністю в ринкових умовах реалізувати свої потреби.
Тому мною до Верховної Ради України було внесено проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю №5344-3 від 23.04.2021 року щодо сприятливих умов для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом застосування міжнародного досвіду, збільшення кількості стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю, в тому числі, займатися власною справою.
Мета даного законопроєкту – забезпечити на належному рівні, з урахуванням досвіду країн Європейського союзу, реалізацію особами з інвалідністю свого права на працю, яке гарантується Конституцією України, Конвенцією ООН про права інвалідів, Конвенцією МОП 1983 “Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів “№159”, – підсумувала вона.
Джерело: https://censor.net/ua/n3286301