5 березня 2021 року відзначила свій семидесятип’ятирічний ювілей голова Київської територіальної первинної організації №3 УТОС Тетяна Євгеніївна Драчевська.
Батьки Тетяни Євгеніївни познайомилися та одружилися під час другої світової війни. І ось 5 березня далекого 1946 року в маленькому місті Білоомут під Москвою народилася Тетяна. Але жити у Білоомуті родині довелося недовго. Військова служба батька закинула всю родину, аж на Далекій Схід, коли Тетяні було лише чотири місяці. У тих суворих, але красивих краях пройшли перші роки її життя. Там вона і пішла до школи у 1953 році. Цілих п’ятнадцять років родина прожила на Далекому Сході, а у 1961 році батько отримав призначення на рідну Україну, до Києва. І у Тетяни Євгеніївни почався новий етап життя: нова школа, нові подружки. На жаль, у старших класах стали помітними ознаки послаблення зору. Дівчинці не було видно, що пишуть на класній дошці, тож, їй доводилося сидіти завжди за першою партою. Та, якби там не було, а школу вона закінчила успішно у 1964 році. І невдовзі вийшла заміж та попри сімейні клопоти вступила до Інституту народного господарства. Вчилася наполегливо, успішно. Навчання поєднувала із роботою. Спочатку у економічному інституті, а потім у плановому відділі Київського заводу «Генератор».
Але значні навантаження на очі далися взнаки. Довелося оформлювати групу інвалідності. В УТОС Тетяна Євгеніївна прийшла 1985 року. Працювати у Товаристві почала на Київському УВП №3 складальницею металогалантерейного цеху. Енергійна, освічена жінка почала брати активну участь у громадському житті підприємства і швидко здобула високий авторитет. Її обирали до складу правління Виробничої первинної організації. А 1999 року її було обрано головою Київської територіальної первинної організації №3. Десять років успішної роботи на цій посаді дали значний досвід і ще більший авторитет. У 2006 році Т. Є. Драчевську обирають головою Київської обласної організації УТОС. Інтелігентна, уважна, користуючись заслуженим авторитетом, вона пропрацювала на цій посаді до цього часу. Але залишається працювати головою Київської ТПО №3 УТОС.
Не така це проста робота у наш нелегкий час. Скільки за ці майже чверть століття доводилося боротися за інтереси і права незрячих членів організації. Постійні зустрічі із депутатами і чиновниками різного рівня, які ставляться до проблем і потреб незрячих не завжди з розумінням, плідна співпраця з місцевою владою дають позитивні результати у роботі щодо соціального захисту незрячих членів організації.
У Тетяни Євгеніївни Драчевської вистачає сил і енергії не лише на діяльність у Товаристві, а ще й на турботу про свою родину, в якій вона залишається мамою і бабусею. А нещодавно вона стала ще й прабабусею.
Тетяна Євгеніївна Драчевська неодноразово була нагороджена за невтомну і плідну працю на благо Українського товариства сліпих. Ось і до її славного ювілею Президія і Центральне правління УТОС нагородила Тетяну Євгеніївну Почесною грамотою. Але найголовнішою нагородою ювілярки є людська шана і подяка.
Пропливає долі неспокійна річка,
А за нею линуть роки-журавлі!
Ось і загорілася вже сімдесят п’ята свічка
Вам на ювілейному столі!
Не сумуйте, що літа минають,
Ще до століття – довгий вік!
Із ювілеєм Вас вітаєм,
Хай буде радісним наступний рік!
Нехай життя здається добрим дивом
І плідні будуть справи та шляхи,
Нехай живеться легко і щасливо,
Благословенні будьте Богом і людьми!
Від редакції
Колектив редакції періодичних видань УТОС «Заклик» від імені усіх читачів також вітає Тетяну Євгеніївну Драчевську з ювілеєм і бажає їй міцного здоров’я, добробуту, мирних і сонячних днів.