Українське товариство сліпих

На фото пані Оксана з міста Кролевець.

Оксана має дуже низький відсоток зору та при цьому вона голова місцевої організації від Українського товариства сліпих, яка допомагає людям з порушенями зору. Всі члени родини Оксани  мають порушення зору –  незрячий чоловік та син, який також має порушення зору. Жінка не втрачає надію, та робить все щоб стабілізувати та зберегти дитині залишок зору, “Багато коштів витрачаємо на лікування сина, тому на їжі економимо,  а цей набір це реальна підтримка нашої родини, щира подяка за це” – говорить Оксана.

На фото  Володимир з міста Суми. Володимр на дотик вивчає вміст набору.

Все життя Володимир працював у системі Українського товариства сліпих, додатково керував гуртком по шашках для незрячих та слабозорих. Наразі чоловіку 85 років, він  не виходить з квартири, пересувається тільки вдома, має дружину, яка також майже тотально незряча. Жінці 83 роки, однак і сьогодні вона активна та може допомагати добрим словом та підтримкою членам Товариства, “Я знаю усіх, хто проживає на сумщині та є членом УТОС…” – говорить жінка, “А тому і люди пам’ятають про нашу родину, підтримують у скрутні часи”.

На фото Надія, Краснопільська громада с.Божок, Сумської області.

“А чому так багато всього в цьому наборі?”-  цікавиться жінка.

“Щоб на всю зиму вистачило” – відповідає працівниця Товариства.

“Вистачить!” – не стримує сльози жінка.

Набори отримали переважно сім’ї в яких усі члени родини мають порушення зору, літні, самотні члени УТОС, які через стан здоров’я та обмежений зір не завжди мають можливість самостійно подбати про закупівлю необхідних товарів.

Люди з вдячністю відзначають, що такий тримісячний запас значно полегшить їм життя в зимовий період.

Центральне правління УТОС продовжує  роботу з доставлення наборів у найуразливіші регіони та планує подальші етапи реалізації проєкту відповідно до угоди з Норвезькою та Данським товариствами незрячих.

Джерело: https://vn.20minut.ua/Zdorovya/u-zhmerintsi-prezentuvali-metodi-pidtrimki-emotsiynoyi-rivnovagi-pid-c-11980428.html

Останнім часом через російські атаки мирних міст і тривалі відключення електроенергії значно підвищився рівень тривожності у населення України. Особливо це стосується соціально вразливих категорій, серед яких і люди з інвалідністю по зору.

Рівень депресії та тривоги, адаптивних можливостей та рівня життєстійкості у людей з порушеннями зору визначали всім бажаючим представникам Жмеринської групи Вінницької територіальної первинної організації Українського товариства сліпих. Зустріч пройшла у приміщенні їхніх друзів і партнерів – осередку Товариства Червоного Хреста у Жмеринському районі.

Своєрідний тренінг-тест проводили старший викладач кафедри медицини катастроф та військової медицини Вінницького національного медичного університету Наталя Гуменюк, яка вже багато років співпрацює з УТОС та є його членом. А також студентка 6-го курсу нашого медуніверситету Вікторія Коломієць, яка опановує спеціальність “Медична психологія”. 

Учасники заповнювали опитувальники щодо рівня тривожності та самоадаптації під час повітряних тривог, тривалого відключення електроенергії та інших нестандартних ситуацій.

Консультант напрямку “Покращення якості життя та загального стану здоров’я населення України, яке постраждало від тривалого конфлікту” організації Червоного Хреста у Жмеринському районі Галина Варлахова презентувала розроблені методи емоційної рівноваги. Їхнє використання рекомендується при різних нестандартних ситуаціях, і в першу чергу під час війни.    

А фахівець з мінної безпеки Катерина Тодосюк розповіла про сучасні види мін та форми замінування. Вона висловила низку рекомендацій щодо уникнення потрапляння у небезпечні зони.

Зустріч була по-домашньому теплою. Учасників пригостили гарячими напоями та солодощами. А керівниця обласної організації Червоного Хреста у Жмеринському районі Людмила Сіткевич та голова правління Вінницької організації УТОС Віктор Зелінський домовилися надалі проводити подібні корисні заходи.

Прес-центр Вінницької обласної організації УТОС

Українське товариство сліпих реалізує новий соціальний проєкт у партнерстві з Норвезькою асоціацією сліпих та слабозорих (NABP) та Данським товариством сліпих. Ініціатива спрямована на підтримку членів української організації шляхом надання продуктових кошиків та засобів гігієни тим, хто найбільше цього потребує.

Президією центрального правління Українського товариства сліпих визначено, що члени УТОС із Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Сумської, Миколаївської областей, як найвразливіші (прифронтові) регіони, інші члени товариства у випадку гострої потреби також можуть отримати набір.

У межах проєкту буде придбано та доставлено щонайменше 166 комплектів продуктових і гігієнічних наборів. Допомога призначена для членів UTOS і покликана полегшити доступ до базових товарів повсякденного вжитку. Важливо, що продуктово-гігієнічний набір розрахований на 3 місяці та його вміст покриє базову потребу у харчуванні та гігієні бенефіціара н азимовий період.

Реалізація проєкту охоплює два місяці – з жовтня по грудень 2025 року. Увесь процес закупівлі, формування та доставки наборів здійснює UTOS відповідно до затвердженої угоди та бюджету, а видачу наборів здійснюють голови обласних організацій.

Перші набори вже отримали жителі Херсонщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини.

Героями сьогоднішніх історій є жителі Херсонщини.

Сім’я Ремньових – Людмила (64 роки) та Олександр (72 роки), подружжя проживає у Херсоні. Вона тотально незряча, він має залишковий зір. Подружжя дітей немає, а отже немає і допомоги. «Нашою найбільшою допомогою є місцевий осередок Товариства незрячих» – говорить Людмила. Обоє працювали на підприємстві Українського товариства сліпих, однак на сьогодні підприємство через війну припинило свою роботу.

Набір отримала Людмила, але Олександр захотів теж бути на фото та дякує за надану допомогу. «Тепер перезимуємо!» – такий коментар ми отримали від Олександра.

На фото Кононенко Надія (74 роки)

Перебуває на обліку в Херсонській обласній організації УТОС,  працювала в УТОС  все своє життя, має 3% зору. На сьогодні Надія проживає одна бо єдиний син Надії служить в Збройних Силах України, а  чоловік помер давно. Жінка має котика, який є її втіхою. “Ми пережили багато, вікна вилітали не раз, але ми будемо жити вдома, а з таким набором продуктів та гієнічних виробів будемо жити добре” – жартує Надія, “Щира подяка за небайдужість, Норвегія так далеко, але толерантність та підтримка не має кордонів!”

Центральне правління Українського товариства сліпих

Обласна організація і п’ять первинних організацій  провели наступну роботу.

Адресну грошову допомогу від ОВА одержали 25 осіб на суму 27 500 грн.

Продуктові набори і набори особистої гігієни від Благодійної організації «Фундація відкритих дверей» одержали 110 осіб.

50 осіб отримали 400 кг овочів від ПАТ «Добробут».

Продуктові набори від Церква ХВЄ «Вода життя» одержали 9 осіб.

Одяг та  взуття від церкви ЄХБ «Відродження» одержали 3 особи і 12 осіб від Новоапостольської церкви.

Надано допомогу в проведенні дрібного квартирного ремонту 4 членам УТОС, а супровід 9 особам. Відвідано на дому 14 членів організації, а в лікарні – 3 члени організації .

В заходах по відзначенню Дня Захисників і захисниць України та Міжнародного дня Білої тростини прийняли участь 158 осіб.

Для 6 осіб організовано культпохід в Кременецький краєзнавчий музей.

В жовтні двоє членів організації відвідали концерт в Драмтеатрі найвідомішого Львівського хору «Гомін» «Цей хор, цей хор мені щоночі сниться».

5 жовтня 5 членів організації Український дім де побували на відкритті концертного сезону муніципального галицького камерного оркестру «Присвята справжнім».

Також відвідано дві екскурсії «Таємниці старого замку» та «Велич Тернопільської Катедри»  присутні 15 членів організації.

Відвідано виставку світлових фігур «ПаркЛ іхтарів» в парку Шевченка. Відвідало 22 особи.

Голова правління обласної організації УТОС, Олексій Войтович

Джерело: https://vn.20minut.ua/Zdorovya/slabozori-vinnichani-mozhut-otrimati-kompensatsiyu-za-audiopleeri-i-ne-11977178.html 

У Вінниці наразі мешкають сотні людей із порушенням зору. І під час війни цей показник неухильно зростає. Інтереси таких вінничан захищає міська територіальна первинна організація Українського товариства сліпих. 20 жовтня пройшла її звітна конференція. Із 35 делегатів були присутні 32. 

Голова міської та обласної організацій УТОС Віктор Зелінський відзвітував щодо виконаної роботи протягом цього року. Були прийняті зміни до статуту міського осередку, його привели у відповідність до сучасної нормативної бази. Нагородили переможців всеукраїнського вокального конкурсу, які є членами колективу художньої самодіяльності вінницького підприємства незрячих. 

Наразі до Вінницької обласної організації УТОС входить 682 людини. Із них 460 є мешканцями Вінниці, 42 – Жмеринської територіальної громади, 87 – Могилів-Подільської, решта – з інших районів   

— Ми співпрацюємо із міської владою Вінниці і територіальними громадами області, де проживають члени нашої організації. Приміром, днями у обласному центрі та Жмеринці вони отримали матеріальну підтримку до Дня білої тростини,  — сказав Віктор Зелінський.  —  Консультуємо та інформаційно підтримуємо незрячих вінничан. Серед іншого, допомагаємо їм отримати  (в рамках державної програми) компенсацію за придбані тифлозасоби. Приміром, за механічний та електронний годинники, аудіоплеєр та навіть недорогі мобільні телефони. 

— Завдяки державній підтримці, визначеній постановами Кабінету Міністрів України, незрячі мають можливість отримати компенсацію за придбання білих тростин та інших засобів реабілітації. Це не просто фінансове питання, а питання гідності. Крок до того, щоб люди з інвалідністю по зору могли почуватися самостійно, вільно, впевнено у своїх можливостях,  — сказав директор вінницького підприємства сліпих Костянтин Ільніцький. 

Також він вдячний міському департаменту соціальної політики, який вибудував ефективну систему взаємодії з товариством сліпих. 

— Це не просто співпраця «для звіту», а щоденна турбота, яка відчувається в конкретних справах. Компенсації за засоби реабілітації надаються вчасно, консультації проводяться з розумінням, а будь-які звернення людей з інвалідністю розглядаються уважно і людяно, — додав Костянтин Ільніцький.

Пресцентр Вінницької обласної організації УТОС

13 листопада — Міжнародний день незрячих. Для багатьох дніпрян це не просто дата в календарі, а щоденне завдання: як безпечно пройтись містом, встигнути у справах, порозумітись з оточуючими. “Наше місто” зібрало, куди звертатися та як саме працюють міські сервіси, якщо зір – не опора.
ЦНАП “Я ветеран” уважно ставиться до потреб людей з порушеннями зору. У дніпровських ЦНАПах намагаються будувати процес так, щоб людина з порушенням зору не лишалася сам на сам із простором і бюрократією. На вході і в залах адміністратори реагують на потребу в супроводі: якщо відвідувач приходить без рідних чи друзів, працівники уточнюють, чи потрібна допомога, і проводять до вікна. Система сповіщення в приміщеннях – звукова, тож про зміну режиму роботи чи евакуацію повідомляють голосом. Під час тривоги кожного, з їхньої згоди супроводжують до укриття на нульовому поверсі.
Кожен коридор оснащений тактильною плиткою та гучномовцями, кожен напис на табличках дублюється шрифтом Брайля. Тактильний шрифт є навіть на кнопках у ліфті.
Управління соцзахисту: доступ до приміщень та соціальне таксі
В управліннях та підпорядкованих закладах соцзахисту поступово вибудовується інфраструктурний дизайн: пандуси і ліфти, підйомники, кнопки виклику спеціаліста біля входу, поручні, тактильна плитка, доступні вбиральні. Ключова річ для людей із порушенням зору – таблички з дублюванням інформації шрифтом Брайля. Завдяки цьому кабінети та сервісні зони стають читабельними на дотик.
Соціальне таксі: хто має право і як скористатися
У місті діє транспортна послуга «Соціальне таксі» – сервіс для поїздок, де важлива безпека маршруту від дверей до дверей. Нею можуть користуватися люди з інвалідністю І–ІІ груп із порушеннями опорно-рухового апарату, а також особи з порушенням зору І групи. За потреби передбачені групові перевезення через громадські організації. Послуга надається до чотирьох разів на місяць і до трьох годин на день.
На обліку у відділенні «Соціальне таксі» — 851 особа, серед них 6 ВПО. Це означає, що сервісом реально користуються й він закриває базові потреби в мобільності.
Куди звертатися та як комунікувати
Звертайтесь до свого управління соцзахисту за місцем реєстрації — там приймуть пакет документів і погодять маршрути та графік. Формулюйте мету поїздки максимально конкретно: «медичний візит», «ЦНАП», «соціальна установа». Це допоможе логістам.
Скажіть, якщо потрібен супровід від під’їзду/під’їзної частини — для незрячої людини саме цей «перший та останній крок» часто найнебезпечніший. Працівники допоможуть з орієнтуванням у просторі й документами на місці.
Де шукати голос: УТОС та громадські організації
У кожному місті є місця, де незрячі люди відчувають себе своїми: там допоможуть, з’єднають із потрібними фахівцями, підтримають. У Дніпрі такою точкою тяжіння є осередки Українського товариства сліпих (УТОС).
УТОС в області очолює Василь Горбенко. Він координує роботу центру. Саме сюди радять звертатися людям з інвалідністю по зору, коли потрібні спеціалісти, перевірені сервіси чи розуміння з чого почати.
Василь Горбенко: чемпіон світу з шашок, який веде спільноту.
Голова міської та обласної організації УТОС Василь Горбенко – лідер, за плечима якого не лише адвокація, а й довга спортивна праця. У шкільні роки він тренувався в гуртках шахів і шашок, постійно виступав за команду, дійшов до норми кандидата в майстри спорту – фундамент, на якому пізніше виростуть міжнародні титули.
Василь принципово грав і серед зрячих.
– У 2003 році я брав участь у першості міста Дніпра і виборов третє місце, – згадує він.
Коли Україна почала системно виступати на чемпіонатах Європи та світу серед спортсменів із порушенням зору, Горбенко долучився до збірної і кілька разів ставав призером. Кульмінація — Чемпіонат світу 2021 року в Кранево (Болгарія).
– На цьому чемпіонаті я став чемпіоном світу! — з гордістю розповідає пан Василь.
Після світового золота — нові старти і нові п’єдестали: у 2023–2025 роках на європейських і світових турнірах – знову призові місця (срібло й бронза).
Проте є у пана Василя і сумна історія. Він поділився тим, як саме втратив свій зір. Зараз йому 65 років, а трагедія, що назавжди позбавила його можливості бачити сталась в 6 рочків. Тоді він грався з друзями на вулиці, де він і його товариші знайшли незрозумілу залізяку в землі. Після війни поля були засмічені тим, що залишилось від снарядів. Те, що знайшли хлопці було скоріше за все запалом від гранати або іншого вибухового пристрою. Вдарившись внаслідок дитячої гри об землю він вибухнув і металеві осколки вразили маленького Василя, назавжди пошкодивши його очі.
Попри дійсно трагічну історію, пан Василь не здався і нині є гордістю Дніпра і всієї України.
Анна Стеценко, член Дніпропетровської ТПО УТОС, паралімпійська чемпіонка з Дніпра з плавання. Вона брала участь у трьох Паралімпіадах і має три золоті нагороди.

Перше «золото» Анна виборола у 2016 році.
Анна згадує, як це – стояти з медаллю, коли над ареною лунає гімн: «Ми були такі щасливі, що вибороли золото. Хотілося ще раз показати всім, що ми сильні, щоб усі почули гімн України!». Окрім золотої медалі пані Анна отримала ще одну радісну звістку – вона поставила світовий рекорд.
Останнє золото вона виборола зовсім недавно, в 2024 році на Паралімпіаді в Парижі.
– Кілька років до цього на Паралімпіаді в Токіо ми були треті. І я тоді сказала в інтерв’ю, що ми обов’язково повернемося в Париж і виборемо золото. І так і сталось! – розповідає героїня.
Доступність – це про простий, передбачуваний день. Коли в автобусах є озвучення зупинок, у будівлях є тактильні позначки, а працівники без зайвих питань підкажуть всю потрібну інформацію. Тоді людям з вадами зору не потрібно буде щодня робити подвиги аби просто наблизитись до рівня нормального, комфортного життя.
УТОС, міські служби й активісти вже роблять частину цієї роботи. Якщо тримати цей рівень щодня й тестувати зміни разом із незрячими, люди зможуть просто жити своє життя без зайвих перепон.
Але шлях до справді безбар’єрного міста не завершується на табличках Брайля чи озвучених ліфтах. Він починається з людяності – з того, щоб кожен дніпрянин бачив у незрячій людині не інваліда, а рівноправного мешканця свого міста. Інклюзія народжується не лише в кабінетах управлінь, а на вулиці, в транспорті, у черзі до аптеки, у звичайному: «Доброго дня».
Дніпро поступово стає містом, де світло – це не лише про зір, а й про ставлення. І навіть у темряві є свій шлях – дорога, прокладена взаємною підтримкою, співучастю й вірою в те, що жодна людина не має залишатися сам на сам із труднощами.

З вересня по листопад 2025 року у Полтаві триває реалізація проєкту «Інклюзивний інфохаб». Громадська спілка активних жінок «Вулик», у партнерстві з найчисельнішими громадськими організаціями людей з інвалідністю Полтавщини, на базі Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки імені Івана Петровича Котляревського реалізовує проєкт «Інклюзивний інфохаб».

В рамках проекту відбуваються активності, до участі у яких залучені внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю по зору, що є членами УТОС, глухі та люди з іншими формами інвалідності, у тому числі діти.

Активності проекту відбуваються за такими напрямками:

«Школа інклюзивної комунікації»: було проведено заняття з особливостей взаємодії,, етики спілкування з людьми з інвалідністю ОРА, зору, слуху для працівників бібліотеки, на базі якої відбуваються активності проекту. Проводили ці лекції практикуми: Регіональна представниця НАІУ, Ірина Твердохліб, Голова Полтавської обласної організації УТОГ, Леонід Усенко, йому допомагала перекладачка жестової мови, Світлана Баклицька, Голова правління Полтавської обласної організації УТОС, Марина Бабець.

Напрямок «Разом краще» працюють групи психологічної підтримки для жінок з порушенням зору та слуху.  В цих групах жінки мають підтримку в спілкуванні та в творчості. Жінки, які є членкинями УТОС, з задоволенням роблять власними руками різні вироби.

Також відбуваються заняття для інтегрованої групи дітей, до складу якої входять діти з різними порушеннями, у тому числі і діти з порушенням зору ВПО та місцеві.

Переглянути діяльність за перший місяць можна за посиланням:

Третім напрямком роботи проекту є підвищеннння рівня цифрової грамотності ВПО та вразливих категорій громадян з числа ВПО і місцевих. Працюють інтегровані групи з підвищення рівня цифрової грамотності та окрема група для осіб з порушеннями зору має свої заняття.

17 жовтня відбувся моніторинг стану виконання проекту, у рамках якого представники УВКБ ООН та ГО  «Кримсос» відвідали інклюзивний інфо хаб, поспілкувалися з командою і побували на занятті з цифрової грамотності людей з порушеннями зору.

Представники грантодавця поспілкувалися з групою членів УТОС, які відвідують заняття з цифрової грамотності, почули наживо від людей важливість цифрової грамотності для них, в частині збільшення Незалежності і подолання існуючих бар’єрів.

В рамках проекту заняття з цифрової грамотності відвідують 12 осіб з інвалідністю позору. Найстарший учасниці 84 роки. У рамках проекту всі учасники вже ознайомились з структурою додатку TABLETKI.UA. у всіх на смартфонах встановлений зазначений додаток, більшість учасників самостійно змогла зробити перше замовлення. Ознайомились з додатком пенсійного фонду України, користувачі звукових програм екранного доступу виявили незручності, які заважають швидко входити до зазначеного додатку, сформували відповідні пропозиції і листом від Полтавської обласної організації їх направили до керівництва пенсійного фонду України.

Голова правління Полтавської обласної організації УТОС Марина Бабець в інклюзивному інфохабі є консультанткою з питань інклюзії.

Керівниця проекту Наталія Діда, голова ГО Спілка активних жінок «Вулик» та Голова правління Полтавської обласної організації УТОС Марина Бабець були запрошені до участі у програмі «Будні» радіо «Суспільне Полтава», де розповіли про інклюзивний інфохаб.

Аудіозапис за посиланням:

Stream Інклюзивний інфоХАБ 13 10 2025 by Українське Радіо. Національна мережа | Listen online for free on SoundCloud

Варто зауважити, що в рамках проекту інклюзивний інфохаб вдалося оснастити десятьма користувацькими ноутбуками, двоє з яких оснащено програмою екранного доступу “Jaws”. Також придбано велику інтерактивну дошку, яка працює на андроїді, як у смартфонах і у планшетах може працювати, як озвучений пристрій, за допомогою програми TalkBack.

Виконуючи обов’язки Голови Полтавської міської ради, Катерина Ямщикова та представники її команди надали лист підтримки під час написання грантової заявки, сама пані Катерина знайшла час відвідати презентацію проекту, яка відбулася 3 жовтня 2025 року. Хоча були в ніч перед презентацією руйнування в громаді, спричинені агресором,  Катерина Леонідівна виділила час для слів підтримки і висловлення прихильного ставлення до покращень в громаді, спрямованих на подолання бар’єрів та підтримку ВПУ та вразливих категорій громадян, у тому числі осіб з інвалідністю.

Проект фінансується Агенством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у рамках грантової програми з підтримки ініціатив переселенців, що впроваджується ГО «КримСОС»