11 вересня 2024 року у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося обговорення шляхів вдосконалення законопроєкту №5344-д та оприлюднення результатів дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва «Аналіз законопроектів №10249, №10177, №5344-д, №10439».
Аналітичний звіт підготовлений Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в межах проєкту, спрямованого на посилення залучення громадян до підготовки та ухвалення законів, пов’язаних із наближенням України до процесу виконання умов вступу до ЄС, та сприяння свідомому ухваленню рішень народними депутатами під час голосування на пленарних засіданнях. Звіт охоплює законопроєкти «Про удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» (№10249); «Про розвиток індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» (№10177); «Про забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (№5344-д); «Про удосконалення роботи Бюро економічної безпеки» (№10439).
Висновки та рекомендації, подані у звіті, ґрунтуються на серії експертних інтерв’ю та репрезентативному опитуванні громадської думки.
На думку представника Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Павла Ждана наразі законопроєкт не сприяє покращенню трудових прав людей з інвалідністю та має більше шансів створити додаткові незручності, ніж їх усунути.
«По великому рахунку, якщо глибоко аналізувати цей законопроєкт, в половині випадків взагалі немає нічого особливо нового. Більшість того, що подається з цього приводу у якості «новацій» є пере формульованими або спотвореними нормами чинного законодавства, які вже зараз можна реалізувати, але Мінсоцполітики та Фонд соціального захисту просто на це не виділяють кошти. Життєздатність цих «новацій» нереалістична і це в Україні, в якій проблеми людей з інвалідністю надзвичайно гостро актуалізувались в результаті військової агресії проти України», – пояснив Павло Ждан.
Варто зазначити, що громадські організації осіб з інвалідністю не підтримують законопроєкт 5344-д, як такий який не відповідає Конвенції про права осіб з інвалідністю з наступних причин:
- звільняє велику кількість роботодавців приватного сектору від обов’язку працевлаштовувати людей з інвалідністю. До числа таких роботодавців потраплять суб’єкти із найбільшою кількістю нещасних випадків/професійних захворювань на виробництві. Зазначені суб’єкти давно про це мріяли, але тридцять років не могли реалізувати ці протиправні ініціативи через соціально значиму позицію минулих каденцій парламентів України;
- декларує євроінтеграційність, хоча насправді лише імітує впровадження стимулюючих механізмів для роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та розширення можливостей для зайнятості цієї категорії осіб. Більшість того, що подається з цього приводу у якості «новацій» є переформульованими та/або спотвореними нормами чинного законодавства, які вже зараз можна реалізувати, але Мінсоцполітики та Фонд соціального захисту просто на це не виділяють кошти. Життєздатність цих «новацій» нереалістична і це в Україні, в якій проблеми людей з інвалідністю надзвичайно гостро постали в результаті військової агресії росії;
- скасовує фінансову підтримку, для сотень діючих підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю, в тому числі тих підприємств, які забезпечують своєю продукцією Збройні Сили України;
- скасовує податкові пільги для сотень підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю;
- скасовує норми щодо друку літератури шрифтом Брайля для незрячих громадян України та механізму фінансування виробництва такої літератури. При цьому в законопроєкт 5344-д включено декларативні положення, що держава забезпечуватиме виготовлення аудіокниг та друк літератури шрифтом Брайля. Не вказано ні хто саме відповідатиме за це, ні за рахунок яких коштів то здійснюватиметься;
- створює видимість обов’язковості надання особам з інвалідністю соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою та інші).
Відповідні норми виписані таким чином, що не дають чітко зрозуміти хто та яким чином повинен забезпечити обов’язковість надання таких послуг – роботодавці чи держава, а від так це чергова профанація; - скасовує фінансування навчання, соціальної, професійної, фізкультурно-спортивної та трудової реабілітації осіб з інвалідністю (виключається визначення трудової реабілітації осіб з інвалідністю та цілу статтю про даний вид реабілітацію). Нонсенс – законопроєктом 5344-д щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю виключаються із законодавства норми щодо трудової та інших видів реабілітації та їх фінансування, замість того, що б стандартизувати та розвивати ці види реабілітації;
- узаконює звільнення працівників, з якими стався нещасних випадок/професійне захворювання на виробництві. Роботодавець, який не бажає продовжувати трудові відносини з постраждалими на виробництві, може звільнити їх, сплативши таким працівникам трикратний розмір середньої заробітної плати за шість місяців;
- декларує податкові пільги, яких немає в Податковому кодексі України, та фінансову підтримку для підприємств трудової інтеграції та підприємств захищеного працевлаштування, яких не існує.
Це далеко не весь перелік недоліків законопроєкту 5344-д.
Законопроєкт 5344-д не відповідає Бюджетному та Податковому кодексам України, Регламенту Верховної Ради України, оскільки вказаними кодексами не передбачені положення, що декларуються проєктом закону. Реалізація відповідного закону неможлива без внесення змін до великої кількості кодексів і законів України.
До законопроєкту 5344-д не додані ніякі фінансово-економічні розрахунки. І тому деякі новації можуть призвести до критичних наслідків.
Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України має численні зауваження до законопроєкту 5344-д і резюмуючий висновок, що «проект потребує доопрацювання…».
З урахуванням вищезазначеного віримо, що народні депутати дослухаються до аргументованих пропозицій громадських об’єднань людей з інвалідністю.