Незважаючи на війну в Україні, Центральне правління Українського товариства сліпих не змінює своїх традицій і продовжує працювати.
30 листопада 2022 року у приміщенні Центрального правління Українського товариства сліпих в м. Києві відбувся Круглий стіл, приурочений Міжнародному дню людей з інвалідністю, який відзначається 3 грудня. Цей захід щороку проводить голова ЦП УТОС. В. М. Більчича, на якому обговорюються найбільш актуальні проблеми нашого Товариства. Ось і цього року, попри усе, традицію не було порушено, тим більше, що проблем зараз багато як ніколи. У роботі Круглого столу взяли участь представники невиробничої сфери Київщини голови територіальних та виробничих організацій: О.П.Бойко та В.М.Коник, В.Є.Радіонов. Також були присутні: директор НІКЦ УТОС О.В.Гордійко, в.о.директора спеціалізованої бібліотеки ім.М.Островського М.В.Потеляхіна, редактор газети «Промінь» Є.В.Познанський та працівники апарату Центрального правління УТОС.
Захід розпочав голова ЦП УТОС В.М.Більчич. У своїй промові він лаконічно та відверто охарактеризував скрутне становище, у якому перебуває УТОС у ці трагічні місяці. Війна, бойові дії, відключення електроенергії практично блокують можливість працювати абсолютній більшості підприємств. Але окрім цих об’єктивних проблем, які принесла війна, ще дуже ускладнює становище Товариства, і ,зокрема, його невиробничої сфери, негативна позиція ряду чиновників та депутатів, результатом якої є відсутність фінансування УТОС і УТОГ в цьому році. На жаль, ці можновладці ймовірно не розуміють та й не хочуть розуміти незрячих та їх проблеми і потреби.
Від себе додамо, що і у минулі, відносно спокійні роки, чиновники Мінсоцполітики і депутати постійно намагалися позбавити УТОС фінансування. А тепер, коли йде війна, вони діють у цьому напрямку ще більш рішуче та впевнено, бо мають такий благовидний привід, як труднощі військового часу. В бюджеті на наступний рік кошти на фінансування невиробничої сфери УТОС і УТОГ навіть не закладені.
Голова ЦП УТОС рішуче засудив таку сумнівну законодавчу ініціативу, яка по суті блокує роботу УТОС та інших реальних організацій людей з інвалідністю. Разом з тим Владислав Миколайович із задоволенням відзначив, що, попри усі жахіття війни, Товариство працює і має певні досягнення.
В.М.Більчич відзначив активну роботу НІКЦ УТОС, безпосередньо його директора Олександра Гордійка та співробітника Ігоря Кушніра. Вони цього року створили радіо «Гомер», яке із кожним днем набуває усе більшої популярності серед утосівців. Також результативно працює Реабілітаційний центр Товариства, в якому якісно надається психологічна допомога незрячим. І Центральна бібліотека УТОС ім. М. Островського в такий нелегкий час теж надає можливість незрячим читати книжки. Голова ЦП УТОС відзначив і роботу редакції УТОС «Заклик», яка цього року, попри усі труднощі, продовжує випускати газету «Промінь», як плоским шрифтом, так і шрифтом Брайля.
Як приклади роботи в умовах війни В. М. Більчич назвав Київські підприємства УТОС, а також територіальні та виробничі організації УТОС.
Попри усі складнощі війни ми робимо усе можливе аби допомагати нашим утосівцям. Ми вистоїмо., – сказав Владислав Миколайович.
У роботі Круглого столу активну участь взяли голови столичних первинок В. М. Коник та О. П. Бойко. Вони розповіли, що у нелегких умовах первинки надають своїм членам усі можливі послуги, підтримку, знаходять спонсорів, які надають матеріальну допомогу незрячим. Дуже багато залежить від роботи на місцях, від вміння переконати конкретних чиновників, донести до людей в кабінетах про справжні потреби незрячих. Ця думка постійно лунала в обговоренні учасників під час Круглого столу і підтверджувалася конкретними прикладами.
Про свою волонтерську діяльність і підтримку ЗСУ розповів керівник виробничого відділу ЦП УТОС Я.Г. Савчук.
Підсумовуючи роботу Круглого столу, потрібно сказати, що незважаючи на усі труднощі та проблеми, які «щедро» підкидає воєнне лихоліття, ніхто не збирається складати руки. Попри масовані обстріли та відсутність світла, води, тепла і зв’язку ми все рівно продовжуємо жити і працювати. Навіть через нерозуміння і байдужість чиновників щодо проблем людей з інвалідністю наше Українське товариство сліпих, якому у наступному році виповниться дев’яносто років буде жити і захищати права незрячих людей.