Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору
Голова Вінницької обласної організації Українського товариства сліпих (УТОС) Віктор Зелінський підбив основні підсумки року і окреслив плани на майбутнє. Серед іншого, він нагадав про потужну виробничу базу місцевого підприємства незрячих, яке готово прийняти наступного року релокований із буремних регіонів бізнес.
Виграли грант, випустили аудіопосібник
— Першого січня 2024 року виробнича організація УТОС приєдналася до територіальної. І тепер у Вінниці одна структура дбає про покращення виробничої і соціальної сфер вінничан з інвалідністю. Ми працюємо одночасно в трьох основних напрямках,¬ — сказав Віктор Зелінський.
По-перше, це напрямок роботи з органами влади і громадськими організаціями. Віктор Зелінський у 2024 році став членом ради безбар’єрності і консультував різноманітні організації щодо створення простору для людей із вадами зору. Зустрічався із представниками влади щодо нових правил видачі тифлозасобів (аудіоплеєра, диктофона, тактильної тростини тощо), покращенню соціального стану незрячих у Вінниці та області.
У 2024 році територіальна організація УТОС виграла грант щодо опанування незрячими сенсорними і звуковими технологіями смартфонів. І після цього навіть випустила аудіопосібник!
— Окрім Вінницької, також активно і успішно співпрацюють із місцевою владою Калинівська і Барські організації УТОС. На різноманітні збори вони запрошують місцевих меценатів і представників влади, і мають підтримку, — наголошує Віктор Зелінський.
Другий напрямок пов’язаний із соціально-побутовим забезпеченням членів організації. Зокрема, більшості у співпраці із владою в 2024 році надали матеріальну допомогу. До речі, наразі членами обласної організації УТОС є 1036 осіб. Серед них є чимало вимушених переселенців із інвалідністю по зору. Вони також отримують консультативну і матеріальну допомогу.
Співпраця із підприємством незрячих
Активно співпрацює обласна організація УТОС із вінницьким підприємством незрячих. Його директор Костянтин Ільніцький є по сумісництву заступником Віктора Зелінського щодо співпраці з органами місцевої влади та громадськими організаціями. Також він підтримує практично всі заходи, які організовує місцевий осередок товариства незрячих. Окрім того, «утосівці» перебувають на території підприємства. Тому проблеми вирішують спільно.
В свою чергу, обласний осередок УТОС лобіює інтереси підприємства перед місцевою владою. Зокрема, на наступний рік там прагнуть активніше запустити виробництво, щоб люди з інвалідністю займалися трудовою реабілітацією. Також в планах – написання грантів.
— Ми пропонували місцевій владі спробувати оживити наше підприємство. Бо воно зараз переживає не найкращі часи. Зокрема, перемістити на нашу базу якесь виробництво, яке переїздить до Вінниці зі східних регіонів. Але при цьому на ньому мають працювати люди з інвалідністю по зору. Керівництво міста взяло цю пропозицію на замітку, — наголошує Віктор Зелінський.
Третій напрямок обласного осередку УТОС – культурно-спортивна робота. Тут виділяються активністю вінницька організація, яка за рік провела 42 заходи (на підприємстві та в інших місцях), та барська (15; переважно це спортивні змагання).
Пресцентр Вінницької обласної організації УТОС
Джерело: https://vn.20minut.ua/Sport/uchasnikam-kontsertu-zima-u-voronovitsi-aploduvali-stoyachi-11948466.html
Колектив художньої самодіяльності підприємства незрячих міста над Бугом дав концерт у Вороновицькому психоневрологічному інтернаті (Вінницький район). Програма отримала назву “Зима у Вороновиці”. Перед початком виступів трьом мешканцям інтернату із поганим зором вручили посвідчення членів обласної організації Українського товариства сліпих.
Деякі твори виконувалися вперше. Співаки торкнулися теми війни і миру. Змішане тріо виконало нову композицію “Поле, поле”. Її завершують такі оптимістичні рядки: “Посіємо жито, і зацвітуть нові сади. Будемо жити і жити краще, ніж завжди”.
Взагалі артисти надихали слухачів, заряджали їх позитивом. Натомість ті дуже підтримували музикантів, гучно аплодували і цим “окрилювали” гостей. Після останньої виконаної композиції зала аплодувала стоячи! Не дивно, що керівництво інтернату запросило колектив із Вінниці на новий концерт.
-У цьому інтернаті побували не вперше. Ми дружимо, нас тут чудово зустрічають. Тому із задоволенням приїздимо до Вороновиці знову і знову, – сказала керівник художньої самодіяльності вінницького пілприємства незрячих Наталя Слюсарчук.
Пресцентр Вінницької обласної організації УТОС
З початку російського вторгнення, коли кількість військовослужбовців, що втратили зір під час бойових дій стала невпинно зростати, РЦ УТОС визначив основним своїм пріоритетом – першочергову підтримку українських воїнів, що втратили зір, надання таким громадянам всебічної реабілітаційної допомоги для забезпечення їх щоденної життєдіяльності в нових умовах (в умовах сліпоти).
За 2024 рік РЦ УТОС провів 2 реабілітації незрячих воїнів в стаціонарних умовах, де реабілітанти мали повне забезпечення протягом 21 дня. Перша реабілітація пройшла з 26.01.2024р. по 15.02.2024р., друга реабілітація пройшла з 05.08.2024р. по 25.08.2024р., завдячуючи фінансовій підтримці МВС України, благодійній організації благодійного фонду «МХП громаді», Центральному правлінню УТОС. Реабілітаційна програма включала наступні напрямки:
– психологічна допомога і підтримка ментального здоров’я,
– просторова орієнтація і мобільність,
– вивчення шрифту Брайля,
– соціально-побутова реабілітація,
– IT – технології,
– фізіотерапія,
– лікувально-оздоровчий масаж.
Успішно реабілітовано 12 українських воїнів, про що свідчать позитивні відгуки військових офіцерів, військовослужбовців, їх рідних і близьких.
Реабілітаційний центр провів ряд консультацій з ефективності реабілітаційної роботи з Центром взаємодії з військовими та ветеранами ПрАТ «МХП» і особисто з експертом із фізіологічної, психологічної та соціальної реабілітації Наталією Оболєнською.
На прохання головного лікаря Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України Петренко Михайла, фахівцями РЦ УТОС була надана практична консультативно-психологічна допомога пацієнту госпіталю українському воїну, що втратив зір – Льодову Максиму.
Ще напочатку року РЦ УТОС долучився до Проекту соціальної ініціативи телеканалу «МЕ-ГО-ГО» – «Дивись як чутно». Цей проект робить контент доступним для людей з порушення зору і слуху, допомагає відчути радість повноцінного життя людям з інвалідністю. Разом з фахівцями РЦ УТОС команда фахівців Проекту робить усе можливе, аби інклюзія стала трендом в Україні. Нам, фахівцям Центру, організатори Проекту допомогли в проведенні реабілітації українських воїнів: провели ряд цікавих зустрічей бійців з працівниками каналу, на яких йшла мова про цікаву роботу на телеканалі « МЕ-ГО-ГО», розказали як відбувається озвучення тифлокаментарем, який новий репертуар фільмів українською мовою. Після чого в кінозалі «Рівні можливості» всі із задоволенням переглянули кілька нових фільмів, озвучених тифлокоментарем, по замовленню бійців.
Для психологічної підтримки людей з інвалідністю фахівцями Проекту були проведені практичні тренінги, спрямовані на гармонізацію внутрішнього стану, на подолання емоційних стресів, набуття навиків саморегулювання, на розвиток самодопомоги під час тривог. А 23 жовтня РЦ УТОС взяв участь і допоміг в організації святкування 10-річчя роботи Проекту телеканалу «МЕ-ГО-ГО». На захід було запрошено керівництво ЦП УТОС і люди з порушенням зору і слуху, керівники громадських організацій, журналісти, блогери і всі небайдужі. Крім того, разом з командою фахівців Проекту РЦ УТОС провів ряд пізнавальних екскурсій містом, прогулянки на природі, недільні походи в кав’ярню в українському стилі. Дуже сподобались людям з порушеннями зору цикл екскурсій – «Екскурсії без обмежень», які з дозволом дотику. Відвідали українську флористично – керамічну компанію «Лора-Шен», що спеціалізується на виробництві ваз, порцелян, горщиків, тарілок і відроджує українські традиції. Тут кожну річ, кожен виріб можна взяти в руки, відчути український розпис, його тематику і приналежність.
РЦ УТОС 07 вересня 2024р. спільно з Департаментом реалізації соціальної політики Міністерства соціальної політики України провів на Львівській площі біля пам’ятника княгині Анни тематичний захід «Таємниці князівни», де були присутні особи з інвалідністю по зору з УВП №1 м. Києва з керівником В. Коник.
До дня «Білої тростини» для незрячих людей РЦ УТОС провів акцію «Подаруй тростину потребуючому», було подаровано 12 тростин. Зараз усі потребують духовної підтримки, а мистецтво грає терапевтичну роль. Тому наша творча майстерня – наш інклюзивний простір – радо відкрила свої двері для усіх бажаючих. Ми всі креативили, малювали, ліпили глиною, вишивали бісером, стрічкою. Всі роботи зроблено з любов’ю, а головне – це дуже допомагає, зближує, відволікає від важких думок і відновлює силу людського потенціалу, особливо у людей з порушеннями зору.
Гуманітарну допомогу РЦ УТОС отримав від громадської організації «Центру волонтерства та захисту», Проекту соціальної ініціативи «Дивись як чутно», керівництва ЦП УТОС, релігійних організацій.
Фінансову допомогу РЦ УТОС отримав від громадської організації «МХП – громаді», від ЦП УТОС на ремонт приміщення і покрівлі РЦ УТОС після обстрілу і для проведення реабілітації.
Медично – консультативну допомогу від офтальмологів Олександрівської клінічної лікарні м. Києва для перевірки стану зору українських воїнів, що перебували на реабілітації в РЦ УТОС.
Моральну допомогу – підтримку від Міністерства у справах ветеранів України, від ЦП УТОС, від Департаменту забезпечення переходу від військової служби до цивільного життя, від Центру взаємодії з військовими та ветеранами ПрАТ «МХП» і особисто від експерта із фізіологічної, психологічної та соціальної реабілітації Наталії Оболєнської, від громадської організації «Янголи Азова», від керівництва «Мілітаріхаб», від Центру стресостійкості, від Національного волонтерського руху.
Протягом року ми активно навчалися, підвищували свій професійний рівень, брали участь у всіх вебінарах, семінарах, відеоконференціях, пленумі ЦП УТОС, в роботі робочої групи І. Верещук по вдосконаленню реабілітаційної роботи.
В.о. директора РЦ УТОС, СОФІЯ СТАХОВІЧ
Джерело: https://sichnews.com/na-sczeni-vystupaly-talanovyti-pereselenczi-yaki-meshkayut-na-vinnychchyni/
Третє Різдво під час великої війни відзначають українці. Вдома, за кордоном, у родичів чи на в орендованому житлі – але продовжують жити та боротися за Перемогу. «Ми українці – всі одна родина» – таке творчо-пісенне свято, що «їздить» містами України, завітало напередодні Різдва і до Вінниці.
Об’єднати українців
Їздять Україною, щоб об’єднати всіх українців, познайомити громади із талантами родин переселенців. А ще – зміцнити їхню віру в те, що вони не чужі в будь-якій області чи районі України, показати, що наш єдиний спільний дім – Україна.
– Організатори проєкту – концертна агенція «Садиба мьюзік» та національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV. Це – Всеукраїнський соціальний благодійний проєкт. Зараз у ньому уже задіяно понад 70 громад, понад 100 тисяч людей. Проєкт об’їхав уже 12 областей України. Всі учасники представляють свої таланти та отримують приємні подарунки. Сьогодні у Вінниці ми побачили дуже талановиті родини, – розповіла «СічНьюз» директорка агенції івентів “Садиба мьюзік” Ірина Коваленко.
Вона також є ведучою дійства, разом із народним артистом України Анатолієм Гнатюком.
Люди, у яких війна забрала дім
На сцені Вінницького фахового коледжу мистецтв імені М.Д. Леонтовича Вінниччину представило три міста: Вінниця, Іллінці, Шаргород, усього сім родин переселенців. Глядачі не лише побачили концентру програму, а й почули щемливі та сумні історії наших переселенців. Ось деякі з них.
Софія Кудак із Маріуполя виступила з гімнастичним номером, адже у Вінниці дівчинка продовжує заняття в улюбленому виді спорту. Ведучий зачитав історію її родини:
– До початку повномасштабного вторгнення наша сім’я мешкала у мальовничому передмісті Маріуполя. Ми з чоловіком працювали, діти навчалися у школі, з великим задоволенням відвідували різноманітні гуртки. Проте війна змінила наше життя. З червня 2022 року ми переїхали до Вінниці, де почали будувати нову сторінку нашої історії. Ми завжди ставимо родину на перше місце, а тому подбали, щоб діти змогли продовжувати улюблені хобі та розвивали свої таланти. Ренат із захопленням займається теквондо, Софійка ще до війни розпочала свій шлях у художній гімнастиці. Ми вдячні Вінниці за теплий прийом і можливість відновити свій ритм життя. Для нас важливо зберегти свої сімейні цінності.
Вінничани тікали від війни до Польщі
Сім’я Рудих на початку війни евакуювалася до Польщі. Це вінничани, які мають п’ятеро діток. Згадують, що у Польщі наші емігранти спали у вокзалі, просто на підлозі. Тому вінницька багатодітна родина запрошувала переселенців з вокзалу до себе, у польську орендовану квартиру. А поки родина перебувала за кордоном, у їхній вінницькій оселі мешкало 12 переселенців із Київщини.
Але у Польщі Руді пробули лише три місяці, адже скучили за домом та церковною спільнотою. Тому повернулися до рідного міста. Тато Олег – інженер-програміст, мама Надія – фармацевт, нині вдома виховує діток, грає на фортепіано. Діти усі талановиті: Марина – скрипалька, Оксана – бандуристка, грала на вулицях Вінниці на бандурі просто неба, збираючи кошти для ЗСУ. Марія грає на бандурі та віолончелі, Костянтин теж освоїв зазначені інструменти. Софія – наймолодша, ще не уміє грати, але гарно співає. Діти виконали відому колядку у власному музичному супроводі.
Мріють повернутися в Маріуполь
Родина Коваль переїхала з Маріуполя до Вінниці у червні 2022 року. Богдан – незрячий, проте дуже талановитий українець. Він є автором та виконавцем власних пісень. У якості музичного вітання виконав авторську пісню «З Новим роком, Україно!», сповнену туги за рідним домом та віри у перемогу України.
Пан Богдан подякував Вінницькому УВП УТОС Українського товариства сліпих, за надане тимчасове житло та роботу, побажав усім якомога швидшої Перемоги і повернення «в наш український Маріуполь».
Джерело: https://vn.20minut.ua/Kult-podii/mi-ukrayintsi–vsi-odna-rodina-u-vinnitsi-proveli-tvorchiy-proekt-dlya-11949192.html
У Вінниці, на базі музучилища імені Миколи Леонтовича, три дні тривав соціальний творчий проєкт серед вимушених переселенців під назвою «Ми українці – всі одна родина». У ньому брали участь представники Маріуполя, Херсона, Миколаєва, Харкова тощо, які нині мешкають у нашому регіоні.
Родини вимушених переселенців співали, декламували вірші, грали на музичних інструментах, показували гімнастичні номери. Серед них була і творча сім’я Богдана і Людмили Ковалів. Зокрема, представник колективу художньої самодіяльності вінницького підприємства незрячих Богдан Коваль виконав авторську пісню «З новим роком, Україно».
Призові місця не визначалися. Проте кожна родина отримала у якості подарунку мультиварку.
— Такий творчий проєкт проводиться вперше. Радий був взяти в ньому участь. Дякуємо організаторам за увагу та підтримку. Аналогічні шоу проводяться й в інших регіонах, — прокоментував Богдан Коваль.
Прессцентр Вінницької обласної організації УТОС
Інформація про роботу первинних організацій УТОС, структурних підрозділів Полтавської обласної організації УТОС за грудень 2024 року.
Для членів Лубенської ТВПО УТОС проведено 7 заходів. У тому числі 5 заходів соціальної підтримки та 2 заходи духовної.
Війна змінила життя тисяч українців, серед яких багато тих, хто втратив зір. За статистикою ООН, понад 38 000 осіб які за 17 місяців 22 та 23 року отримали діагноз сліпота вперше. Для вирішення цієї проблеми в Україні започатковано масштабний проєкт зі створення першого професійного Центру підготовки собак-поводирів.
Ініціатором проєкту виступила організація “WEYS GUIDE DOG” (Суми), https://www.facebook.com/weyspo/, яка має статус Enquiring Organisation of The International Guide Dog Federation (IGDF). До команди проєкту долучилися провідні фахівці з архітектури та будівельного контролю, експерти з законодавства та спеціалісти з системних комунікацій.
“На жаль, сьогодні в Україні відсутні механізми забезпечення незрячих осіб собаками-поводирями. Більше того, собаки-поводирі навіть не входять до переліку засобів реабілітації для осіб з інвалідністю по зору. Наш проєкт покликаний змінити цю ситуацію” – зазначають організатори проєкту.
Центр планується як багатофункціональний комплекс, який включатиме розплідники, центри дресирування, тренувальні майданчики, навчальні класи, житлові приміщення, ветеринарні клініки (забезпечення ветеринарного супроводу собак протягом всього їх життя), догляд (якісне харчування, комфортні умови проживання, амуніції та інше) та інша необхідна інфраструктура. Особлива увага приділятиметься професійній підготовці фахівців з навчання собак, дресируванню собак-поводирів та соціальній адаптації майбутніх власників собак.
Для забезпечення стабільного фінансування проєкту створюється спеціальний Ендавмент фонд. Це дозволить не лише залучити необхідні кошти на будівництво, але й забезпечити довгострокове функціонування центру. Особливість такого фонду полягає в тому, що основний капітал донорів/благодійників/філантропів/меценатів залишається недоторканим, а проєкт фінансується за рахунок прибутку від інвестування цих коштів.
Паралельно з будівництвом центру команда буде лобіювати зміни у діюче законодавство, які будуть сприяти безперешкодному використанню собак-поводирів в усіх сферах життя. При цьому враховується найкращий міжнародний досвід, зокрема практики, які були впроваджені у в Європі та США.
Проєкт має потужну підтримку від національних провідних організацій:
ГС «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД», ГС “Всеукраїнське громадське об’єднання «НАЦІОНАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ», ГО Всеукраїнська організація інвалідів “УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО СЛІПИХ”, Київська міська філія ГО «Всеукраїнське об’єднання позаштатних (громадських) інспекторів архітектурно-будівельного контролю», ГО «Харківська обласна організація всеукраїнської організації інвалідів „УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО СЛІПИХ“» та інші громадські об’єднання.
На сьогоднішній день ситуація залишається в край тяжкою: багато ветеранів мають нагальну потребу та бажання отримати собаку-поводиря, але не мають такої можливості. Зараз в Україні є поодинокі випадки коли ветерани війни з втратою зору отримають собак-поводирів з закордону.
Створення Центру підготовки собак-поводирів стане важливим кроком у забезпеченні незалежності та покращенні якості життя людей, які втратили зір внаслідок війни. Це не просто будівництво нового об’єкту – це створення цілої системи підтримки та реабілітації, яка підвищить якість життя та допоможе тисячам ветеранам війни які втратили зір.
Проводжаючи 2024 рік, ми не можемо не згадати про бурхливі події, якими він був сповнений. На жаль, вже третій рік триває страшна війна, яку принесла росія нашій країні. Її нищівна сила завдала багато горя, яке торкнулося кожного з нас. Щодня міста і села потерпають від масованої атаки ворога, який з особливою жорстокістю завдає ударів по мирному населенню, житловим, медичним та навчальним закладам. Ціллю ворога є також стратегічні об’єкти, які є важливими для нормального життя країни. Ця війна принесла важкі випробування як для всієї держави, так зокрема й для Українського товариства сліпих. Через бойові дії наше Товариство зазнає чималих збитків. Деякі підприємства повністю зруйновані, а деякі частково пошкоджені. Є й такі, що досі залишаються на окупованих територіях. Багато незрячих людей залишилися без домівок і змушені шукати прихистку як в Україні, так і поза її межами.
Маю також зазначити, що наше Товариство постійно намагається подолати проблеми, спричинені державною політикою. УТОС вже третій рік не отримує державної фінансової підтримки для невиробничої сфери. Виникають труднощі з реалізацією продукції, виробленої на підприємствах УТОС.
Під загрозою опинилися пільги для наших підприємств, зокрема й нульова ставка ПДВ, дія якої припиняється з 1 січня 2025 року і попри воєнний стан її дію державою продовжено не буде. Триває боротьба за відхилення законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстраційний №5344-д від 18.11.2022), який насправді спрямований на звуження обсягу прав людей з інвалідністю та їх громадських об’єднань, яких навіть мають намір цим законопроєктом позбавити відповідного статусу, вилучивши з законодавства певні норми.
Викликає також серйозне занепокоєння й законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю (реєстраційний №12209 від 14.11.2024), схвалений вже у першому читанні 21 листопада 2024 року, яким його розробник Міністерство соціальної політики пропонує ділити людей з інвалідністю на працездатних і непрацездатних, і залежно від цього або давати пенсію по інвалідності і варіанти державної підтримки, або не давати, якщо визначать працездатним. А щоб визначити непрацездатність тої чи іншої людини з інвалідністю, будуть залучати «досвідчених» заочних експертів.
Міністерство охорони здоров’я в межах реформування медико-соціальної експертизи розробило законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (реєстраційний №12178 від 04.11.2024), схвалений Верховною Радою України 19 грудня 2024 року, який спрямований на створення нормативно-правових засад щодо зміни підходів до проведення оцінки визначення потреб та механізму їх забезпечення для осіб з обмеженням повсякденного функціонування та реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні. Водночас питання об’єктивного і коректного врахування особливостей проведення оцінки визначення потреб та механізму їх забезпечення для осіб з порушеннями зору, в тому числі тотально незрячих, залишається відкритим і потребує доопрацювання на рівні підзаконних нормативно-правових актів.
Попри складні часи керівництво та Президія Центрального правління Українського товариства сліпих постійно шукають шляхи розв’язання цих нагальних питань і відстоюють права й потреби членів Товариства. Керівництво УТОС постійно зустрічається з представниками влади всіх рівнів, а наші юристи активно беруть участь у робочих групах, де обговорюються і вносяться правки в нові законопроєкти, які стосуються людей з інвалідністю.
Попри воєнний час, наше Товариство функціонує і зберігає єдність. На щиру подяку заслуговують директори підприємств, які не лише турбуються про свої колективи, продовжують випуск своєї продукції та намагаються збільшити виробництво нових виробів, які спрямовані на допомогу Збройним силам України (бронежилети, спеціальний одяг тощо).
Особливу подяку хочеться висловити головам обласних і первинних організацій УТОС та керівникам структурних підрозділів Товариства. Вони невтомно, майже на волонтерських засадах, роблять свою справу, знаходячи можливості, щоб забезпечити людей з інвалідністю по зору продуктами, медикаментами та одягом, організовують юридичні та психологічні консультації, влаштовують культурне дозвілля та оздоровчі заходи, нікого не залишають без турботи і підтримки.
Треба зазначити, що в лавах нашого Товариства з’явилися воїни, які втратили зір під час бойових дій. Їм потрібна наша увага та підтримка у пристосуванні до складних умов життя без зору. Цього року Реабілітаційним центром УТОС була проведена реабілітація для воїнів.
УТОС вже не раз переживав складні часи, але, попри всі труднощі, наше Товариство вистояло і продовжило свою діяльність, згуртовуючи й підтримуючи своїх членів. УТОС забезпечував незрячих роботою, надавав реабілітацію в усіх сферах життя. І під час нинішньої війни Товариство також продовжує свою статутну діяльність, об’єднуючи незрячих усієї країни та долучається до спільної боротьби проти ворога.
Висловлюю щиру подяку всім членам УТОС за вашу незламну волю, за те, що в цей воєнний час не опускаєте руки, знаходите в собі сили і підтримуєте один одного, за те, що зберігаєте й об’єднуєте наше Товариство.
Вже на порозі 2025 рік. Що він нам принесе? Хочеться вірити, що настануть спокійні ночі і мирні дні, а сирени та обстріли залишаться у воєнних хроніках.
Вступаючи у Новий рік, від себе особисто та від імені Апарату і членів Президії Центрального правління Українського товариства сліпих вітаю всіх вас, дорогі друзі, і ваші родини з Різдвом Христовим та Новим роком! Бажаю вам міцного здоров’я, любові, благополуччя, витримки, наснаги, віри у краще майбутнє для всієї України і нашого Товариства, а головне — перемоги над ворогом і мирного неба над головою!
Нехай Господь Бог береже всіх вас!
Слава Україні!
З найщирішою повагою, голова Центрального правління УТОС
В. М. Більчич