Унікальний соціально-правовий івент з прем’єрним показом фільму «ПРАВО НА ЖИТТЯ»

3 грудня 2018 року – вперше в історії відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю та з нагоди 10-ліття підписання Україною Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю – за участю представників понад 80 громадських організацій людей з інвалідністю з усіх областей України, представників органів влади та Уряду, представників міжнародних організацій відбудеться унікальний соціально-правовий івент з прем’єрним показом фільму «ПРАВО НА ЖИТТЯ».

Чи є ПРАВО НА ЖИТТЯ для громадян з інвалідністю в Україні? Що змінилось для них за 10 років в нашій країні і чи направду змінилось? Понад 4000 людей з інвалідністю з’їхалось у вересні цього року до Києва, щоб дати відповідь владі, суспільству та собі на ці запитання.

Соціально-правовий івент відбудеться в кінотеатрі «Жовтень» (вулиця Костянтинівська, 26, м.Київ).

Початок о 15:00.

Вхід вільний.

У цей день потребуємо уваги мас-медіа!

Для довідок тел.: 0939173500, для мас-медіа тел.: 0937711064

Відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю у бібліотеці ім. М. Островського

2 грудня 2018 року в Центральній спеціалізованій бібліотеці для сліпих ім. М. Островського відбулося відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю. У заході взяли участь активні читачі бібліотеки, незрячі артисти самодіяльності, а також відомий поет, науковець, винахідник, заслужений діяч культури України Віталій Іващенко. Він пише твори на різну тематику, переважно це роздуми про життя у формі коротких віршів з влучним або дотепним закінченням. Одразу помітно, що поет любить публічне читання  власних віршів, а публіка на них чудово реагує і довго не відпускає його. Прочитані Віталієм Іващенком вірші здаються написаними просто, але в них часто закладений глибокий сенс.

Потім у програмі була декламація віршів у гарному виконанні наших читачів. Публіку прекрасно завів Руслан Іщенко, який запропонував разом заспівати кілька відомих українських пісень.

Тож зустріч, як завжди, пройшла дуже тепло, щиро й по–домашньому невимушено.

Відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Центральній спеціалізованій бібліотеці для сліпих ім. М. Островського
Поет, науковець, винахідник, заслужений діяч культури України Віталій Іващенко
Фотографія
Руслан Іщенко

З ПІСНЕЮ В ДУШІ

Коли лунає хоровий спів, світ стає добрішим і теплішим, тим більше, коли це пісня народна або духовна.

Такі пісні виконує вокальний ансамбль «Консонанс» з м. Харкова, який створився березневими днями 2017 року. Незрячі юристи, музичні педагоги, та інші члени Українського товариства сліпих знаходять насолоду від спільної творчості. Ансамбль складається з чоловічої групи (три баси і два тенори) та жіночої (чотири альти і три сопрано), поєднання звучання яких виливається в потужний потік гармонійних співзвучностей.

Вокальний ансамбль «Консонанс»

Репертуар ансамблю становлять твори патріотичної, світської та духовної спрямованості. Це твори як відомих авторів, так і аматорські твори харківських авторів. Родзинкою репертуару є аранжування творів ансамблю. Авторські обробки керівника колективу Віталіни Дуди вражають незвичними акордами та мелодійними, ліричними, вокальними вставками.

Творчий шлях «Консонансу» хоч і не великий, проте з 2018 року достатньо насичений. Розпочався він з участі у фестивалі духовних хорів під проводом Харківської єпархії «Різдв’яночки 2018». Після чого ансамбль слухали віряни храму «Дружин Мироносиць» в межах фестивалю «Хорова Пасхалія». За сприянням настоятеля цього храму Отця Василя «Консонанс» мав можливість 28 травня 2018 року взяти участь у Всеукраїнському фестивалі єпархіальних хорових колективів «Пентикостія», де став лауреатом другої премії та разом з іншими лауреатами співав на Гала концерті у Святій «Києво-Печерській Лаврі».

Тими ж днями за підтримки директорів першого і другого учбово-виробничих підприємств УТОС м. Києва виступ ансамблю могли почути відвідувачі Будинку культури Українського товариства сліпих ім. Я. Батюка.

Після цього «Консонанс», виступивши на відбірковому конкурсі хорових колективів УТОС у м. Дніпрі, отримав путівку на участь у фінальному огляді у м. Києві.

На запрошення Запорізької обласної організації Українського товариства сліпих ансамбль у серпні відвідав колиску козацтва славетне місто сталеварів – Запоріжжя, де був тепло прийнятий місцевими організаторами, які змогли подарувати незабутню екскурсію по Дніпру на козацькій «чайці» та хвилини душевного спілкування.

Особливими стали теплі осінні дні жовтня 2018 року, коли «Консонанс» у своїй номінації отримав перше місце на фінальному конкурсі-огляді колективів Українського товариства сліпих, потім вирушив на благодатну Волинську землю.

образ Озерянської ікони Богородиці передає Ігор Шрамко

Три даровані Богом дні минули, як одна приємна мить, пронизана сердечною турботою, щирою душевністю лучан. Голова Волинської обласної організації Українського товариства сліпих Юрій Прокопович Симончук разом із своїми помічниками пані Надією та паном Августином, які весь час були поруч, на стільки подбав про наповнення програми перебування харківського колективу на Волині, що кожен з трьох днів з ранку і до вечора був наповнений духовністю і гостинністю. «Консонанс» мав можливість виступити перед вихованцями Крупівської школи для незрячих і слабозорих дітей, Луцькому училищі мистецтв ім. І. Стравінського, госпіталі для ветеранів війни. Не численними, а душевними слухачами були відвідувачі Будинку культури села Зимне, що знаходиться у Володимир-Волинському районі. Цей концерт відбувся після літургії та екскурсії у Зимненському жіночому монастирі, на яких побував «Консонанс». Під час цікавої екскурсії Володимиром-Волинським, «Консонанс» відчув акустику Успенського собору та храму Різдва Христового, заспівавши у цих храмах молитовні твори.В останній день перебування на Волині, після божественної літургії, яка відбулася у новоосвяченому соборі м. Луцька, харків’яни передали громаді храму і всім незрячим лучанам рельєфний образ Озерянської ікони Богородиці.

Протоієрей Отець Олександр Мазурак не тільки забезпечив комфортні умови для проживання харків’янам та їх харчування, а наповнив духовними проникливими проповідями. Звертаючись до своїх парафіян, та запрошуючи їх на концерт «Консонансу», що відбувся у приміщенні Інституту післядипломної освіти, нагадав, що Господь – то є любов, і подарувавши людині талант, він чекає, що б цей талант слугував добру і на радість іншим. І тому життєво необхідним є дарувати через щиру усмішку і тепле слово любов один до одного і тим самим проявляючи любов до Бога. «Волинь моя, земля моя, краса моя сонячна….», так разом співали колективи «Консонансу» і хору незрячих лучан прощаючись на пероні Луцького залізничного вокзалу.

Сердечну вдячність і любов повезли харків’яни з Волині, де вони почували себе як у одній великій і дружній родині. І повернувшись до звичних повсякденних справ довго будуть згадувати ці пронизані чуйністю і гостинністю осінні дні. І з піснею в душі кожен учасник «Консонансу» буде виконувати свою роботу, готуючись до нових виступів, щоб подарувати задоволення і свою любов до слухачів і до Бога.

Олег Лепетюк, м. Харків

Представники фонду сприяння демократії посольства США в Україні, відвідали правопросвітницький семінар

24 жовтня 2018 року, представники фонду сприяння демократії посольства США в Україні, відвідали правопросвітницький семінар Харківської асоціації незрячих юристів, який був присвячений покращенню поінформованості членів Харківської обласної організації Українського товариства глухих, з питань гарантій правового захисту соціально вразливих верств населення.

За допомогою перекладача жестової мови, більш ніж п’ятдесяти учасникам семінару було надано інформацію щодо різновидів договорів, пов’язаних з розпорядженням нерухомим майном, змін у порядку призначення житлових субсидій, роз’яснені питання, щодо отримання технічних засобів реабілітації. Крім того, юристи організації відповіли на багаточісленні запитання учасників заходу.

Семінар відбувся в межах проекту “Правова школа для осіб третього віку” що здійснюється за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Проектом передбачено проведення правопросвітницьких заходів в приміщеннях територіальних центрів з надання соціальних послуг, та в організаціях осіб з інвалідністю. Надання правової допомоги незахищеним верствам населення (інвалідам, пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам, учасникам АТО та членам їх сімей), телефоном, через сайт та у приміщенні організації.

Крім того, що місяця будуть виходити радіопередачі, де юристи організації будуть інформувати Харків’ян про актуальні зміни в соціальному законодавстві.

Отримати юридичну консультацію можна як особисто, завітавши до офісу організації за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, б. 16; або зателефонувавши по телефону (057)705-12-71 з 10:00 до 17:00 з пн. До пт.

Також з юристами можна зв’язатися через сайт організації www.jurist.org.ua

ПРАВО НА ЖИТТЯ

Двадцять дев’ятого вересня тисячі людей з інвалідністю з усієї України, попри осінню негоду, зібралися у центрі столиці задля того, аби нагадати владі, що мало підписувати гарні документи, їх треба ще і виконувати. Зібрав їх Всеукраїнський форум «Право на життя», який організувало Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України». Приурочений був цей захід до десятиріччя підписання Україною Конвенції про права осіб з інвалідністю, прийнятою Генеральною асамблеєю ООН в 2006 році.

Формування колони відбулося біля Бессарабської площі. Проїжджу частину головної вулиці столиці вже перекрито і на бруківці вишукувалися маніфестанти. Над колоною майоріють численні прапори: державні, а також і громадських організацій, представники яких беруть участь у заході. Учасники з УТОС також були зі своїм прапором. Чується бадьора мелодія народної пісні, яку виграє сурма, весело дзвенить бубон. Це вправні музики Київського ТПО УТОС №2 прийшли на ходу підтримати учасників не лише власною присутністю, але і музикою. Підходять колони учасників з усієї України: з Харкова та Рівного, Тернополя і Запоріжжя та інших областей. У ході взяли участь представники УТОГ та люди з порушеннями опорно-рухового апарату, онкохворі та матері, які виховують діточок з інвалідністю. Усі прийшли на Майдан нагадати можновладцям про свої проблеми, для вирішення яких, самих підписів під Конвенцією недостатньо. Допомагали здійснювати захід численні волонтери- юнаки та дівчата, які також не байдужі до проблем людей з інвалідністю.

Опівдні розпочався рух колон до Майдану Незалежності. В руках учасників плакати з красномовними написами: «Безкоштовний проїзд – гарантія доступності та незалежності », «Ні – втручанню у справи УТОС», «Вимагаємо забезпечення людей з інвалідністю житлом», «Інвалідність дорівнює зубожінню» тощо. На головній площі України вже влаштована трибуна, розставлено стільці для учасників. Біля краю Майдану відбувається флешмоб – руйнування стіни, що символізує бар’єри, які доводиться долати нам з вами у сучасному суспільстві. Конструкція, змонтована спеціально для флешмобу, так і гуде під ударами, але от чи почують нас чиновники? Сподіваємося, що почують, бо на форумі усі виступаючі були солідарні у тому, що ставлення до людей із інвалідністю з боку держави треба змінювати.

Почесний гість форуму Жан-Люк Симон – голова Європейського відділення міжнародної організації людей з інвалідністю DPI не лише вітав усіх учасників з річницею підписання Конвенції ООН з прав людей з інвалідністю, а і нагадав, якщо суспільство хоче розвиватися і рухатися вперед, то держава має виконувати ті зобов’язання, що підписала. Якщо ввічливий гість з ЄС обмежився цим обережним натяком, то Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, голова НАІУ Валерій Михайлович Сушкевич, був більш конкретним і рішучим у своєму виступі. Зокрема, він зазначив, що сучасний стан виконання вищезгаданої Конвенції можна назвати одним словом – стагнація. В. М. Сушкевич рішуче засудив медичну реформу, у якій, за його словами, людей з інвалідністю немає. Нагадавши низку надзвичайно болісних проблем і відвертих порушень наших з вами прав, В. М. Сушкевич із сумом констатував, що за це ніхто не несе відповідальності і ми маємо боротися задля того, аби Конвенція про права людей з інвалідністю нарешті реально почала діяти на території України.

– Нас об’єднує не інвалідність, а порушення прав людей з інвалідністю – зазначив Уповноважений Президента України. Дружніми оплесками Майдан вітав цю мужню, правдиву промову.

Сумні реалії сьогодення, із прямотою справжніх героїв, висвітили у своїх виступах воїни АТО, які отримали інвалідність внаслідок поранень на полі бою – Олександр Терещенко, Анатолій Фотєєв та Юрій Курченко. Люди, які втратили здоров’я, захищаючи свою державу, хочуть не жебракувати, а жити повноцінним життям, приносячи користь Батьківщині. «Дайте нам точку опори і ми перевернемо світ» – процитував відомий вислів Архімеда колишній солдат, який і зараз залишається справжнім патріотом і громадянином.

Дуже гострими були виступи тих людей з інвалідністю, які виїхали з непідконтрольних Україні територій Луганщини та Донеччини. Люди скаржилися на нахабні, інакше не скажеш, афери деяких чиновників, зокрема чиновників від медицини, які жінці, котра втратила ногу внаслідок обстрілів, вказують причину інвалідності «загальне захворювання». А один з біженців з інвалідністю прямо звернувся до представників ООН із закликом – недовіряти розподіл гуманітарної допомоги нашим чиновникам, а взяти його під особистий контроль.

Разом з членами УТОС у ході брали участь: голова ЦП УТОС В.М.Більчич і заступники – С.В.Кіт та М.М.Новосецький. М.М.Новосецький рішуче засудив дії чиновників, що призводять до зубожіння людей з інвалідністю, зокрема незрячих, нищать навіть ті права і можливості, які є у нас з вами. «Навіть безкоштовний проїзд у нас зараз забирають»- нагадав він. Михайло Миколайович зазначив, що і засобами реабілітації незрячих фактично не забезпечують. Особливу увагу він приділив ситуації з промисловими підприємствами нашого Товариства. Для тисяч незрячих це єдина можливість заробити собі на життя, а політика влади призводить до того, що і наші підприємства, як і уся промисловість, занепадають і навіть отримати допомогу від Фонду соціального захисту, на яку формально мають право, не можуть, бо чиновники встановили такі правила та норми, що отримати цю допомогу неможливо. І в той же час, приватні роботодавці, бізнесмени працевлаштовувати незрячих не бажають. Тож, ситуація ще більше ускладнюється.

– Ми зараз зібралися тут, аби надіслати владі сигнали, що треба робити кроки нам на зустріч, і, якщо ми і далі будемо так само рішуче захищати власні права, то, сподіваюся, влада нас почує – сказав Михайло Миколайович.

Критикували дії влади і інші учасники. Промови громадських діячів чергувалися із виступами артистів: гурту «Без обмежень», співачки Олени Луценко та інших. От тільки шкода, що ні представників Уряду , ні депутатів, ні інших високопосадовців на форумі ми не побачили.

– То що? Даремно ви там мерзли та під дощем сиділи?- може запитати скептик. Ні, безумовно, недаремно. Чи не знайшлося часу у чиновників, чи уваги, чи соромно було людям у вічі подивитися – це все одно не може перекреслити основного: українці з особливими потребами проявили солідарність та активну громадянську позицію. А до таких масових виступів, особливо напередодні чергових виборів, політики прислуховуються.

Тож, сподіваємося, що влада нас дійсно почує і хоча б зупинить «наступ» на наші права та пільги. Ми теж можемо вийти на вулиці і 29 вересня це наочно довели.

Євгеній Познанський, «Промінь».

Національна Асамблея людей з інвалідністю України ініціює проведення Всеукраїнського форуму «Право на життя»

ЗВЕРНЕННЯ
Всеукраїнського громадського об’єднання
«Національна Асамблея людей з інвалідністю України»
до громадян України з інвалідністю, до громадських організацій осіб
з інвалідністю та тих хто представляє їхні інтереси, батьків дітей з інвалідністю, загалу українського суспільства

У вересні цього року виповнюється 10 років, як Україна підписала Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю, яка передбачає захист й забезпечення повного й рівного здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав й основоположних свобод, а також формування поваги до людської гідності цих громадян.

Більше 3 млн. громадян з інвалідністю України протягом цих років сподівалися і вірили у реальні кроки Держави, направлені на покращення їхнього становища і забезпечення прав. Проте пройшло 10 років, а люди з інвалідністю досі залишаються заручниками соціальної, політичної, економічної, інформаційної та культурної дискримінації.

Ми усвідомлюємо складну економічну, соціально-політичну ситуацію в країні, пов’язану із зовнішньою агресією та необхідність захисту української держави, що це ускладнює забезпечення прав і соціальної захищеності осіб з інвалідністю. Водночас, громадяни з інвалідністю вкрай занепокоєні тим, що в результаті децентралізації влади і передачі повноважень місцевим органам влади, Уряд втратив контроль щодо забезпечення соціального захисту та прав осіб з інвалідністю на регіональному рівні відповідно до Конституції України і законів України.

Громадські організації осіб з інвалідністю відмічають відсутність значимого прогресу у визнанні Державою їх повноправними незалежними соціальними партнерами у вирішенні проблем людей з інвалідністю. Як на всеукраїнському, так і на місцевому рівні продовжують ухвалюватися рішення, що стосуються осіб з інвалідністю, без їхньої участі, що обмежують і порушують їхні права.

Сьогодні процес пов’язаний з імплементацією положень Конвенції в Україні фактично є стагнацією і, навіть, регресом по реалізації основних положень цього надважливого міжнародно-правового документу.

Як наслідок: зростання соціальної незахищеності і, навіть, ЗУБОЖІННЯ людей з інвалідністю, НЕ ДОСТУПНІСТЬ для осіб з інвалідністю на рівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку (стаття 9 Конвенції); НЕ МОЖЛИВІСТЬ отримання доступу до якісних медичних та реабілітаційних послуг, НЕ ДОСТУПНІСТЬ ліків та виробів медичного призначення (стаття 25,26 Конвенції); НЕ МОЖЛИВІСТЬ заробляти собі працею через недоступне середовище (стаття 27 Конвенції); НИЗЬКИЙ рівень пенсій та соціальних допомог (стаття 28 Конвенції); НЕНАЛЕЖНЕ забезпечення технічними засобами реабілітації (стаття 20 Конвенції) та санаторно-курортним лікуванням; ВІДСУТНІСТЬ реального соціального захисту жінок та дітей з інвалідністю (стаття 6,7 Конвенції) !..

МИ ЗАКЛИКАЄМО ЗРОЗУМІТИ:

МИ – не просто особи з інвалідністю, МИ – громадяни України.

МИ – не джерело проблем, МИ – не витрати,

МИ– ресурс, необхідний для розвитку країни.

МИ ПРАГНЕМО повноцінного життя в нашій державі, яку ми повинні зробити цивілізованою європейською країною миру, благополуччя та достатку, де всі громадяни суспільства мають рівні права та рівні можливості!

МИ БІЛЬШЕ НЕ МОЖЕМО БУТИ НЕВИДИМИМИ, НЕПОМІТНИМИ В НАШІЙ КРАЇНІ!!!

МИ не можемо допустити, щоб КОНВЕНЦІЯ, на яку ми чекали і на реалізацію впровадження якої сподіваємося, залишилась декларативним документом, який ігнорують в Україні.

Саме тому, і враховуючи багаточисельні звернення людей з інвалідністю та їх громадських організацій з усієї України, та з метою привернення уваги до ситуації із соціальною незахищеністю людей з інвалідністю та проблем забезпечення їхніх прав та невиконанням зобов’язань держави щодо реалізації положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Національна Асамблея людей з інвалідністю України ініціює проведення

29 вересня 2018 року в м. Києві

Всеукраїнського форуму «Право на життя»

В програмі заходу:

12:00 – 13:00 – Хода (маршрут вул. Хрещатик: від Бессарабської площі – до Майдану Незалежності).

Рекомендований час прибуття: 10:30 – 11:30, місце збору: вул. Хрещатик (від Бессарабської площі до вул. Богдана Хмельницького).

13:00 – 15:00 – проведення Форуму на Майдані Незалежності.

 

ПРИЙДИ, ЩОБ ОБ’ЄДНАТИ НАШІ ЗУСИЛЛЯ ЗАРАДИ

КРАЇНИ ДЛЯ ВСІХ!

 

Телефони Оргкомітету: (044) 279 61 82, (044) 279 61 74.

Подія на facebook

До Боярського будинку відпочинку УТОС завітали гості

17 вересня 2018 року Боярський будинок відпочинку Українського товариства сліпих відвідали Міністр соціальної політики України Рева Андрій Олексійович та голова Радикальної партії, Народний депутат України Ляшко Олег Валерійович. Вони поспілкувались з незрячими відпочиваючими, оглянули територію та спальний корпус. Ляшко Олег Валерійович подарував Боярському будинку відпочинку УТОС телевізор та розроблений проект ремонту першого спального корпусу. Гості пообіцяли незрячим, що й в подальшому будуть сприяти діяльності Боярського будинку відпочинку УТОС та відшукають необхідні кошти на ремонт.

Після відвідування Боярського будинку відпочину УТОС Ляшко Олег Валерійович зробив допис на своїй сторінці в мережі facebook

ПЕРЕДПЛАТА-2019!

Аби знати всі новини
Про незрячих України,
Про усі свої права,
Про сучасності дива,
Вам потрібен тільки
«Промінь»!
Щоб завжди в своєму домі
Цю газету вчасно мати –
Оформляйте передплату!

А передплата ця, до речі, найдешевша в Україні.

Передплата на місяць коштує лише 5 грн. 20 коп. За цю ціну ви отримуєте два подвоєних номери газети за місяць, а відтак річна передплата коштує лише 62 грн. 40 коп.

Якщо ви передплатите нашу газету то будете у курсі всіх важливих подій УТОС і життя незрячих України. Своєчасно дізнаєтесь про нові законодавчі акти, які регламентують наші з вами права, а у наш нелегкий період, коли щодня відбуваються нові зміни – це дуже потрібно кожному.

Передплативши «Промінь», ви дізнаєтесь, що цікавого сталося у найвіддаленіших осередках УТОС. Наша газета запропонує вам багато цікавої, пізнавальної інформації, поради з реабілітації. А якщо ви, або ваші друзі пишите поезію або прозу, то «Промінь» вам просто необхідний, бо на наших шпальтах ми завжди охоче друкуємо твори наших читачів

Тож, не баріться, а передплачуйте «Промінь» завчасно, бо може статися так, що в ту останню хвилину, на яку ви відклали передплату, вам щось завадить і тоді ви не зможете отримати газету вчасно.

Будемо з «Променем» у наступному році!

Наш індекс 61004

ЗІБРАЛИСЯ, ЩОБ ОБГОВОРИТИ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТОВАРИСТВА

Шостого червня цього року на базі «Маяк» Херсонського УВП УТОС відбулися Рада директорів УТОС і Рада голів обласних організацій УТОС. Ці заходи зібрали керівників нашого Товариства, щоб обговорити і вирішити нагальні питання, що стосуються виробництва і соціального захисту людей з інвалідністю по зору.

Засідання Ради директорів УТОС вів голова Ради директорів А.А.Савчук, а присутніми були голова ЦП УТОС В.М.Більчич, перший заступник голови ЦП УТОС С.В. Кіт та директори підприємств УТОС. На засіданні були порушені важливі питання:

про становище у виробничій сфері діяльності Товариства та першочергові завдання підприємств УТОС по вирішенню існуючих проблем у їх роботі;

про недоліки в роботі окремих виробничих структур УТОС та їх керівників. Напрямки по підвищенню стабільності роботи УВО, УВП, в тому числі за рахунок оптимізації кадрової політики в системі УТОС;

про головні питання та напрямки роботи Ради директорів, удосконалення діяльності виробничих структур Товариства з метою підвищення рівня ефективності їх роботи та шляхи подальшої реорганізації УВО, УВП;

про роботу підприємств УТОС по освоєнню нових виробів та напрями і завдання щодо покращення цієї роботи в подальшому.

Досвідом ефективної роботи підприємства в сьогоднішніх ринкових умовах поділилася заступник директора Білоцерківського УВП Г.І.Бовт. Зокрема, вона зупинилася на удосконаленні методів реалізації власної продукції, вивченні ринків збуту товарів, пошуку нових споживачів на свої вироби, в тому числі і для державних потреб, участі в тендерних процедурах.

Також досвідом діяльності у нелегких прифронтових умовах поділився директор Краматорського УВП УТОС Ю.Л.Шугаров. Він розповів про стабілізацію роботи підприємства, освоєння нових виробів, збільшення обсягу реалізації продукції та співпрацю підприємства з підрозділами Збройних Сил України.

Після Ради директорів УТОС відбулося засідання Ради голів обласних організацій, яке провів голова Ради голів О.М.Максименко. Питання роботи обласних та первинних організацій УТОС є дуже важливим для нашого Товариства, адже саме ці організації відстоюють права та інтереси незрячих людей, намагаються полегшити і урізноманітнити життя і дозвілля утосівців своїми реабілітаційними та культурно-масовими заходами. І сьогодні цим організаціям дуже нелегко виживати у зв’язку з новими реформами, що відбуваються у державі.

Тому присутні керівники організацій на засіданні жваво обговорювали наболілі для Товариства проблеми:

проблемні питання в роботі УВО, УВП, обласних організацій та організацій Системи та напрямки спільної роботи по їх вирішенню;

про удосконалення напрямків діяльності обласних організацій;

про розвиток та удосконалення трудової та соціальної реабілітації, впровадження нових підходів по підвищенню рівня роботи в напрямку соціального захисту інвалідів, їх освіти, оздоровлення, лікування, працевлаштування, отримання пільг;

про співпрацю з місцевою владою по підвищенню соціальної захищеності інвалідів по зору на обласному і міському рівні;

про організацію соціального захисту членів УТОС на первинному рівні в групах первинної організації;

про напрямки використання фінансової підтримки Українського товариства сліпих з держбюджету на 2018 рік;

про підсумки звітної кампанії 2016-2017 років у первинних та обласних організаціях УТОС.

Голова ЦП УТОС В.М.Більчич об’єднав ці два заходи своїм виступом, який ми пропонуємо вашій увазі.

НАШІ ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТРУКТУР ТОВАРИСТВА НА НАСТУПНІ ПЕРІОДИ В РОБОТІ ПІДПРИЄМСТВ

На сьогоднішній день низка підприємств знаходиться в складній ситуації, господарська діяльність не належному рівні, фінансові показники незадовільні, не завжди є завантаженість роботою, низький рівень заробітної плати працюючих, на деяких підприємствах не вирішується питання погашення заборгованості по заробітній платі.

Аналіз роботи таких підприємств показує причини не доопрацювання адміністрацією УВП в ряді напрямків діяльності, над якими необхідно працювати і покращувати ситуацію. Це в першу чергу стосується питання забезпечення належного рівня співвідношення фонду оплати праці до обсягів виробництва продукції. Як може підприємство мати нормальні фінансові показники, коли фонд оплати праці працюючих складає до 200% від обсягів випущеної продукції. Тому цей показник необхідно приводити у відповідність до обсягів виробництва тане допускати таких результатів роботи підприємства – як збитковість. На даний час у нас – підприємства працюють зі збитком. Вже неодноразово ставилось Президією питання, щодо посилення вимог до керівників таких підприємств, з тим, щоб приймались відповідні заходи, виконання яких давало б можливість в подальшому працювати хоча б без збитків, не кажучи вже про прибуток. Проте вагомих результатів ми не маємо.

В цьому році проводиться перевірка фінансово-господарської діяльності усіх Київських підприємств і результати перевірки будемо розглядати на Президії. Конкретно будемо вимагати для обговорення плани заходів з покращення ситуації, в тому числі і ліквідацію збитковості в роботі УВП.

В подальшому буде проводитись такий аналіз по іншим підприємствам, де не вирішуються питання нормальної роботи, має місце заборгованість по заробітній платі, де не приділяється належної уваги до економного використання тепло-енергоносіїв, не проводяться заходи по економному використанню електроенергії, економному використанні сировини, наявності значних залишків готової продукції на складах, не приділяється належна увага до охорони праці та ін.

Діяльність таких підприємств також буде розглядатись на засіданнях Президії з прийняттям відповідних постанов та вирішенням кадрових питань по керівнику підприємства.

Важливе завдання стоїть перед нами – це вирішення питання по погашенню заборгованості по заробітній платі на підприємствах, де вона існує і в подальшому працювати так, щоб не допустити цієї заборгованості .

Шляхи вирішення цього питання є, якщо керівник підприємства буде постійно аналізувати стан справ на УВП, щоденно відслідковувати результати роботи УВП, випуск продукції та її реалізацію, всі витрати, які несе підприємство і по результатам буде вносити відповідні корективи в напрямки роботи, тобто буде постійно моніторити ситуацію, то він протягом місяця буде мати всі дані та професійно вирішувати цю проблему.

На жаль, коли ми в апараті Президії ЦП УТОС опрацювали питання заборгованості по заробітній платі то дійшли висновку, що керівники у яких на УВП наявна заборгованість по заробітній платі не ведуть таких аналізів, а просто, по сформованому факту, звітують і в своїх поясненнях ще раз підтверджують своє не професійне ставлення до вирішення цього питання, і чекають, щоб дали кошти для погашення заборгованості. Це, зокрема, стосується Тернопільського підприємства. Тому, наше завдання вимагати від таких керівників професійного ставлення до вирішення цього питання, при необхідності вирішувати і кадрове питання.

ПИТАННЯ ОТРИМАННЯ ПОЗИК НАШИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Те, що фінансова ситуація в Системі складна – усі це розуміють і коли підприємство звертається до Президії з проханням надати позику, враховуються всі фактори, розрахунки, обґрунтування, напрямки використання, терміни використання та повернення.

Проте, в деяких випадках, підприємство отримавши позику, використовує її так, що не спостерігається позитивних результатів, кошти просто витрачаються і стан справ не змінюється на краще, а інколи ще погіршується.В такій ситуації підприємство не може повернути позику і сподівання Президії на те, що ці кошти можна було б направити як допомогу, чи позику іншим підприємствам – є марними. Така ситуація має місце на Київському УВП №1.

Тому Президія буде більш вимогливо ставитись до вирішення зазначених питань і буде обов’язково рішення Президії, в якому обумовлюватиметься , що керівник підприємства персонально несе відповідальність за використання коштів за призначенням і обов’язково має їх повернути у встановлені терміни.

ПИТАННЯ ОРЕНДИ ПРИМІЩЕНЬ

На сьогодні більшість підприємств здають вільні приміщення в оренду. Кошти, отримані від оренди, залишаються підприємствам і використовуються для їх потреб, що допомагає підприємствам виживати в цих непростих економічних умовах.

Здача в оренду вільних приміщень без рішення Президії не дозволяється. При проведенні перевірок різними структурами у разі відсутності дозволу виникають серйозні проблеми. Діючим в Товаристві положенням передбачено перерахування до Централізованого фонду частини коштів отриманих від оренди. Що ми маємо? Деякі підприємства, що здають не малу площу приміщень в оренду, під різними приводами не перераховують кошти. Відсоток від отриманої суми для перерахування до Централізованого фонду незначний, проте перерахування не проводиться. А це в значно ускладнює ситуацію, тому що кошти Централізованого фонду направляються на допомогу окремим УВП, організаціям Системи, в тому числі і для Боярського будинку відпочинку. Зазначене питання необхідно буде вирішувати Президії більш принципово, з викликом керівників УВП на засідання Президії, не надавати дозволів на оренду на наступний період, позбавляти керівників матеріального заохочення, різного роду допомоги тощо.

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ ПІДПРИЄМСТВ

З кожним роком ситуація ускладнюється. Почались перевірки наших підприємств різними Державними структурами по доцільності виділення коштів з Держбюджету. Проведені аудити діяльності підприємств надають висновки, що підприємства можуть самостійно, за рахунок своєї діяльності утримувати бібліотеки, гуртожитки, клуби, будинки культури, бази відпочинку та ін.

В минулому році скоротили перелік посад, які можуть бути в штатах структур невиробничої сфери і які можуть отримувати фінансову підтримку.

В поточному році змінили порядок використання коштів з Держбюджету, затвердили його постановою Кабміну, де виписана норма, що при наданні фінансової підтримки підприємствам враховувати отриманий чистий прибуток.

Не виключено, що і в подальшому будуть застосовуватись, ще й інші норми, які обмежуватимуть виділення коштів. Тому перед підприємствами стоїть завдання, шукати шляхи вирішення цих питань для забезпечення нормальної діяльності усіх осередків невиробничої сфери УВО, УВП.

ПИТАННЯ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДІЮЧИХ ЗАКОНІВ

В минулому і поточному році продовжується робота по розгляду пропозицій Державних структур по внесенню змін до діючих законів, постанов КМ , які стосуються безпосередньо УТОС.

Мотивація по внесенню змін – це виконання плану заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.05.2017р. №209-р.

Мова велась про постанову Кабінету Міністрів від 07.03.2012р. №176, в яку вже внесені зміни, вона втратила чинність, а прийняли замість зазначеної постанови нову постанову КМ, де виписана нова норма, за якою при виділенні коштів фінансової підтримки з Держбюджету необхідно враховувати отримання чистого прибутку.

На даний час продовжує опрацьовуватись питання внесення змін до постанови КМ від 12.10.2011р. №1049 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів) розроблених інститутами громадського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка».

В діючому порядку за зазначеною постановою проведення конкурсу не стосувалось УТОС. Проте, незважаючи на наші обґрунтування, наші звернення, щоб не застосовувати конкурси, питання залишається відкритим. Тому необхідно нам усім активно відстоювати наші позиції. Давайте також підключимо народних депутатів, щоб і вони нам допомагали, підтримували УТОС, надавали Мінсоцполітики свої пропозиції.

Крім того, потрібно вивчати на місцях з відповідними структурами, які мають досвід роботи по проведенню конкурсних процедур, яким чином ми можемо вирішувати забезпечення діяльності наших структур на належному рівні, якщо не вдасться зберегти діючу норму роботи без конкурсних процедур.

Подамо до уряду перелік наших заперечень, зауважень по внесенню змін до Постанови КМ №1010 від 08.08.2017 р. «Про затвердження Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств і організацій громадських організацій інвалідів».

На даний час виникла ще одна не прийнятна для УТОС ситуація. У Верховній Раді зареєстровано законопроект №7272 від 07.12.2017 р., в якому всі осередки обласних організацій, які мають статус юридичної особи, позбавляються цього статусу. Ми направили свої звернення, обґрунтування, пояснення, щоб не вносити такі зміни. Тому необхідно усім нам у зверненнях до депутатів Верховної Ради обговорити це питання і просити депутатів, щоб вони не голосували за зазначені зміни.

І питання безкоштовного проїзду осіб з інвалідністю по зору теж необхідно активно відстоювати. Тобто, ми розуміємо, що всі законопроекти, постанови Уряду, які готуються на прийняття для УТОС, на даний час не покращують вирішення питань, пов’язаних з функціонуванням Товариства, а ускладнюють вирішення існуючих проблем. Отже, наше завдання – активізувати роботу усіх структур Товариства з відпрацювання з державними структурами прийняття таких законів, постанов та розпоряджень Уряду, які були б прийнятні для діяльності нашого Товариства.

ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПО ЗОРУ

Це питання постійно знаходиться в полі зору Центрального правління. Незважаючи на наші звернення, доручення Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра фінансування програми «Житло для інвалідів по зору і слуху» не проводиться. До теперішнього часу програма не поновлена.

Наша задача постійно на всіх рівнях піднімати це питання, з тим, щоб все-таки поновити фінансування зазначеної програми. Ми знову в травні подали заявку на 2019 р. з розрахунками про виділення коштів на придбання житла для сімей осіб з інвалідністю.

ПИТАННЯ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ОБЛАСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ УТОС

На даний період поновлено фінансування з початку року. Виплачується матеріальне заохочення працівникам повністю за весь період з початку року.

Незважаючи на складнощі ,суми, які були затверджені на кінець 2017 року, збережені на 2018р. Працівниками апарату Президії 30 травня подано Розпоряднику Державних коштів Бюджетний запит на 2019 рік.

Проте суми, які визначені в розрахунках ми розуміємо не будуть враховані, постає дуже складна фінансова ситуація в Державі, тому сподіватись на збільшення, це дуже проблематично.Нам необхідно виходити із тих сум, які ми маємо на сьогодні, і шукати допомоги з інших джерел.

Також необхідно звернути увагу керівників підприємств, які готують бізнес-план на отримання коштів з Фонду соціального захисту інвалідів на 2019р., що усі документи на 2019 р. необхідно подати обласним відділенням Фонду у вересні поточного року.

ПИТАННЯ РОБОТИ БОЯРСЬКОГО БУДИНКУ ВІДПОЧИНКУ ТА БАЗ ВІДПОЧИНКУ ПІДПРИЄМСТВ УТОС

Літній оздоровчий сезон в Боярському будинку відпочинку розпочався, як завжди, вчасно . Виділені кошти фінансової підтримки для забезпечення функціонування цього закладу.

В будинку відпочинку вже завершені роботи по підключенню спального корпусу до системи теплопостачання, проводяться ревізії, заміна батарей опалення на поверхах в кімнатах, проте є напрямки роботи, які не можливо вирішити в короткі терміни ( наприклад, монтаж і налагодження системи протипожежної сигналізації ), а тому ці питання знаходяться в стадії вирішення.

Ті судові позиви щодо закриття діяльності Боярського будинку відпочинку ускладнюють Товариству роботу по забезпеченню нормального відпочинку осіб з інвалідністю по зору в літній оздоровчий сезон. Тому необхідно роз’яснювати членам Товариства, що це єдиний у нас Будинок відпочинку, і необхідно все робити, щоб він функціонував. Що стосується відомчих баз відпочинку, необхідно все робити, щоб на них відпочивало якомога більше осіб з інвалідністю по зору та їх сімей.

В нашій роботі залишається одне із важливих питань – це покращення напрямків діяльності в кадровій політиці УТОС. Вже зроблено не мало, але ще й багато потрібно зробити і це наше завдання сьогодні і на наступні періоди.

Спільна робота усіх наших підрозділів, структур УТОС по вирішенню існуючих питань, проблем дасть можливість покращити ситуацію і досягти позитивних результатів.

Пішов з життя Титаренко Валерій Павлович

19 липня 2018 року пішов з життя Титаренко Валерій Павлович.

Народний артист України; Заслужений діяч мистецтв України; доктор педагогічних наук; кандидат мистецтвознавства; композитор.

Народився Валерій Павлович 29 лютого 1940 року в місті Умань, Черкаської області.

Розпочав свій трудовий шлях з 1961 року. В 1963 році закінчив Житомирське музичне училище. З 1963-1965 рр. артист оркестру Житомирського обласного музично-драматичного театру. З 1965-1969 рр. художній керівник будинку культури Дарницького вагоно-ремонтного заводу. В 1973 році закінчив музично-педагогічний факультет Київського педагогічного інституту. З 1973 року керівник ансамблю Київського об’єднання музичних ансамблів. З 1973 року член Українського товариства сліпих, з 1980 року по 1991 рік працював на Київському УВП №4 УТОС музичним керівником. В 1991 році закінчив Львівську державну консерваторію. З 1985 року школа джазового та естрадного мистецтв, викладач-методист. З 2002 року по 2012 рік працював на посаді професора Київського національного університету культури і мистецтв. Загальний стаж роботи 52 роки.

Валерія Павловича завжди характеризувала комунікабельність, чесність, ініціативність, здібність добросовісно працювати.

Вічна пам’ять нашому товаришу!

Титаренко Валерій Павлович