26 травня 2025 року вийшов черговий номер реабілітаційної газети Українського товариства сліпих «Промінь». Давайте ж поглянемо, які теми були важливими останнього місяця весни та увійшли до випуску.
В «Офіційних матеріалах» редакція висвітлює ключові ініціативи та події, які мають стосунок до підтримки людей з інвалідністю в Україні, зокрема громадян із порушеннями зору. Йдеться про оновлення законодавства щодо централізованого банку даних про інвалідність. Кабінет Міністрів України постановою № 533 від 9 травня 2025 року затвердив нову редакцію Положення про централізований банк даних із проблем інвалідності. Це оновлення передбачає забезпечення доступу осіб з інвалідністю та їх законних представників до цього банку даних через електронний кабінет особи. Для входу в електронний кабінет можна використовувати електронний підпис, “Дія.Підпис” (“ДіяID”) або систему bank.id.gov.ua. Це значний крок до цифровізації та спрощення доступу до інформації для людей з інвалідністю, що сприятиме їхній інтеграції та отриманню необхідних послуг.
Мінсоцполітики підвищило граничні ціни на допоміжні засоби реабілітації для людей з інвалідністю, які мають порушення зору, згідно з Наказом № 154-н. Зокрема, утричі підвищено граничну ціну на тактильні палиці (білітростини) — до майже 800 грн, а також встановлено граничну ціну на ротаційні наконечники для палиць тактильних у розмірі 410 грн. Це рішення дозволить людям з інвалідністю Iгрупи та дітям з порушеннями зору віком від шести років отримувати компенсацію за придбання більш сучасних та якісних засобів реабілітації.
22 квітня 2025 року відбулося засідання Президії ЦП УТОС, на якому було розглянуто та затверджено звіт про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2024 рік. Газета публікує дані про ключові показники за 2024 рік стосовно випуску та реалізації продукції підприємствами УТОС, прибутковості та збитковості виробництва, рівень заробітньої платні працівників тощо.
Рубрика «Незрячі та суспільство» розповідає про ряд ініціатив, які відбулися у травні цього року в Україні, спрямованих на підтримку людей з інвалідністю, зокрема незрячих. Однією з таких подій став вебінар до Міжнародного дня боротьби за права осіб з інвалідністю. Захід об’єднав близько 90 учасників і був присвячений питанням реалізації прав людей з інвалідністю. Обговорено питання імплементації Конвенції ООН;проблеми дискримінації;інклюзивну освіту;доступність інформації та закладів культури.Особливу увагу приділили труднощам із доступом до книжок шрифтом Брайля та аудіокниг, які нині видаються переважно громадськими організаціями.
На вулицях сучасних міст існує проблема паркування електросамокатів. Тож незрячі мешканці столиці звернулися до влади з проханням врегулювати безладне паркування електросамокатів, що створює небезпеку для пішоходів. У результаті наради (6 травня) було вирішенооновити Меморандум з операторами прокату; визначити спеціальні зони паркування;створити робочу групу для розробки офіційного регулювання. Будемо тепер спостерігати за тим, чи покращиться становище з паркуванням прокатних пересувних засобів.
Рубрика «Вісті з областей» повідає про те, що на Черкащині, Рівненщині та Одещині реалізуються безбар’єрні ініціативи: встановлення табличок Брайлем, звукових маячків, відеозв’язок із перекладачами жестової мови, “мобільні валізи” для обслуговування маломобільних осіб тощо.А ще про Інклюзивну інфраструктуру в Одесі, де міська рада підтримала реконструкцію пляжу «Дельфін» з урахуванням потреб людей з інвалідністю. Після оновлення пляж стане частиною міської мережі інклюзивного оздоровлення.Ці заходи свідчать про зростання уваги до безбар’єрності, інклюзії та прав осіб з інвалідністю, хоча залишаються значні виклики, зокрема у сфері доступу до освіти та інформації.
«Він бачив серцем»:стаття присвячена документальному фільму-спогаду про видатного музиканта, композитора й викладача-баяніста Івана Адамовича Яшкевича, який створив його ученьВ’ячеслав Шульгін та Анна Трофімова. Фільм має назву «Він бачив серцем» і презентований у Київському центрі незрячих.
І. А. Яшкевич, незрячий з молодості через глаукому, народився у США, але своє життя та кар’єру присвятив Україні. Він працював у Київській консерваторії понад пів століття, виховав сотні талановитих музикантів, писав музику, обробки класичних творів, був ерудитом і надзвичайно світлою особистістю. Незважаючи на втрату зору, він вільно орієнтувався в місті, допомагав іншим незрячим, мав «золоті руки» та чуйне серце.
Фільм, наповнений його музикою та спогадами близьких, не лише зберігає пам’ять про Маестро, а й демонструє силу духу людини, яка «бачила серцем».
«Необхідність зміни ставлення суспільства до незрячих матерів» Ця стаття, присвячена Дню матері, піднімає актуальну проблему — недостатню підтримку незрячих жінок під час вагітності та в перші роки материнства. Зазначається, що в Україні ця проблема досі залишається без належної уваги, особливо в умовах війни. Натомість у Шотландії провели дослідження, яке показало, з якими бар’єрами стикаються незрячі мами: стереотипи, упереджене ставлення з боку медичних працівників, брак доступної інформації.
Особливо наголошується на тому, що 41 % опитаних жінок стикалися з хибними уявленнями щодо можливостей незрячих матерів, зокрема — з боку медичного персоналу. Також 14 % не отримали необхідної інформації в доступному форматі.
Шотландський Королівський національний інститут сліпих (RNIB) закликає навчати медиків інклюзивного спілкування й забезпечити всім матерям із порушенням зору рівний і чуйний доступ до медичних послуг.
Завершується стаття побажанням, аби в Україні теж з’явилася система підтримки, яка би забезпечувала незрячим матерям гідні умови та повагу.
У рубриці «Незрячі, які змінили світ» розповідь про Магнуса Сліпого (Магнуса IV), короля Норвегії, який правив у складний період початку громадянських воєн (1130–1139 рр.). Ставши королем після смерті батька, Магнус був змушений ділити владу зі своїм дядьком ХаральдомГілле. Їхнє суперництво переросло у війну, під час якої Магнуса було повалено, осліплено та вигнано до монастиря. Згодом Магнус повернувся до політики, об’єднавшись із заколотником Сігурдом Слембе, проте їхня боротьба закінчилася поразкою. Магнус загинув у морській битві 1139 року. Попри вигнання з офіційного списку королів, пам’ять про нього збереглася, і в Норвегії встановлено йому пам’ятник. Історія Магнуса — приклад того, як навіть після втрати зору людина намагалася впливати на хід історії, хоча й всупереч насиллю і політичній боротьбі.
Про премію імені Хелен Келлер — 2025 повідає рубрика «Світ розмаїтий».24 квітня 2025 року в Нью-Йорку відбулася церемонія вручення Премії імені Хелен Келлер, яка щорічно відзначає внесок у справу інклюзії для незрячих людей.
Цьогорічні лауреати:
- Компанія Mattel — нагороджена за випуск Незрячої Барбі у 2024 році. Лялька має тростину, адаптований одяг і напис шрифтом Брайля на упаковці. Це продовження інклюзивної лінійки Barbie Fashionista.
- Ендрю Ліланд — письменник і журналіст, який втрачає зір через пігментний ретиніт. Його мемуари «Країна сліпих» стали фіналістом Пулітцерівської премії 2024 року й отримали широке визнання.
Премія, заснована в 1994 році, носить ім’я Хелен Келлер і присуджується Американською асоціацією сліпих, яка вже понад століття працює задля реалізації прав і можливостей людей з порушеннями зору.
Калина є давнім національним символом України, уособлюючи красу, материнство, любов, безсмертя роду й духовну єдність. Вона зображена в піснях, обрядах, вишивках, легендах. Її порівнюють з дівочою красою, материнською турботою та рідною землею. Кущ калини традиційно садили біля хат, вплітали у віночки, прикрашали весільні обряди.
У народних легендах калина постає як пам’ять про кохання, самопожертву, боротьбу й національну гідність. Відомою є пісня «Ой, у лузі червона калина…» — гімн боротьби за волю України.
Окрім символічного значення, калина має лікувальні властивості. Її ягоди, кора, квіти та листя багаті антиоксидантами, мають протизапальні, заспокійливі, антисептичні властивості, допомагають при багатьох хворобах. Калину використовують у вигляді чаїв, соків, варення.
Тож, зазирнімо до рубрики «Цікаво й корисно знати» та дізнаємось дуже багато цікавого про цю унікальну рослину.
На цьому ми завершуємо наш огляд травневого номера газети «Промінь». Зичимо усього найкращого і зустрінемось неодмінно у наступних оглядах.
Матеріал підготувала бібліотекар І категорії Ганна Чорна
