Українське товариство сліпих

У важку хвилину необхідно гуртуватися, аби, допомагаючи одне одному,  пліч-о-пліч вистояти і пережити складні часи.  Наразі в Україні триває повномасштабна війна, розв’язана Російською Федерацією. На жаль, через це ми не можемо, як раніше, збиратися і вирішувати свої нагальні питання.  А їх накопичилося чимало. В зв’язку з цим 3 серпня 2022 року була проведена в онлайн – режимі конференція голів обласних і первинних організацій УТОС, присвячена роботі обласних і первинних організацій УТОС в умовах воєнного стану. Захід ініціював та проводив заступник голови ЦП УТОС М.М.Новосецький завдяки технічному забезпеченню директора НІКЦ УТОС В.О.Гордійко.

В онлайн – конференції взяло участь понад сімдесят учасників. Окрім керівників організацій УТОС на заході були присутні: голова ЦП УТОС Більчич В.М., перший заступник голови ЦП УТОС Кіт С.В., заступник голови ЦП УТОС Новосецький М.М.. Також до участі у конференції був запрошений Котик Є.Д., який  донедавна займав посаду першого заступника Міністра соціальної політики України і є автором постанови про фінансування громадських організацій  осіб з інвалідністю під час дії воєнного стану. Нагадуємо, що відповідно до цієї постанови, держава надає фінансування лише тим організаціям, що надають послуги, необхідні під час бойових дій.  Зокрема:  допомогу із переїздом, розміщення тимчасово переміщених осіб, забезпечення продуктовими наборами, гаряче харчування,  супровід, психологічна допомога – тим, хто цього потребує.

Високопосадовець, якому було запропоновано слово фактично на самому початку  заходу,  виступив із достатньо гострою промовою, у якій обґрунтовував дії уряду і наголошував на тому, що УТОС має постійно доводити свою ефективність, надаючи конкретні  та докладні звіти про те, що зроблено для незрячих.  Інформація має бути  детальною  і максимально повною.

Хоча претензії Котика Є.Д. щодо діяльності нашого Товариства не відповідають дійсності. Насправді,  як керівництво ЦП УТОС так і директори підприємств і керівники організацій УТОС на місцях, роблять багато життєво необхідної, повсякденної, потрібної роботи для соціального захисту незрячих людей.  Навіть попри відсутності заробітної плати.

Про роботу Центрального правління УТОС у своєму виступі зазначив перший заступник голови ЦП УТОС Кіт С.В., який спростував закиди екс-заступника Міністра соцполітики Котика Є.Д.  Він розповів, що напрацювання щодо проекту з фінансування нашого Товариства, апарат Центрального правління УТОС розпочав ще в кінці минулого, 2021 року, після наради в Офісі Президента України другого грудня 2021 року. Проектні документи були подані до Міністерства соціальної політики до 1 січня 2022 року. В Мінсоцполітики вони пролежали до початку війни і в результаті втратили свою актуальність. Починаючи з середини березня цього року голова ЦП УТОС В.М.Більчич, заступник голови ЦП УТОС М.М.Новосецький та ініціативна група з УТОС неодноразово зустрічалися з Міністром соціальної політики України та її заступниками і, зокрема, Є.Д.Котиком. В результаті цих зустрічей керівництвом Центрального правління УТОС у квітні місяці до Мінсоцполітики був поданий новий проект постанови про фінансування реабілітаційних закладів, де УТОС і УТОГ йшли окремим рядком. На жаль, цей проект більше двох місяців пролежав на столі Є.Д.Котика. За увесь цей час він не наклав свою резолюцію і не подав документи на розгляд Уряду. Всі проектні матеріали щодо фінансування, що подавалися з боку Центрального правління до Мінсоцполітики, зареєстровані і мають вхідні номери.

Як свідчать численні факти, про які зазначали  учасники конференції, для своїх підопічних більшість первинок УТОС робить багато і фактично усе можливе за даних умов. Але  доволі часто окремі організації, зокрема обласні, зволікають із підготовкою звітів і своєчасною передачею їх у ЦП. На цьому наголосив у своєму виступі начальник юридичного відділу ЦП УТОС Філіп С.Ю..

Тож, на конференції було розглянуто питання щодо напрацювання нової форми звітів про здійснену роботу та про навчання голів обласних організацій УТОС з написання грантів.

Порушувалися також питання про оплату хоча б для зрячих  помічників керівництва організацій УТОС, адже без допомоги зрячої людини той же звіт підготувати незрячому керівнику  складно. А зрячі люди, які навіть і пенсії не отримують, звичайно, не можуть жити без зарплатні, як змушені тепер працювати керівники організацій УТОС.

Ще одна була порушена болюча тема  – оплата комунальних послуг організацій УТОС. Також було запропоновано учасникам конференції надання  працівниками ЦП УТОС юридичної допомоги.

Приємно, що на заході був й позитив. Про свої  досягнення у воєнних  нелегких умовах розповіли керівники  обласних та первинних організацій Товариства із Полтавщини, Львівщини, Хмельниччини, Житомирщини, Одещини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Вінничини. Зокрема, велике зацікавлення викликав виступ  керівника Львівської обласної організації УТОС Л. Д. Кукурузи, яка вже має досвід  у реалізації проектів на здобуття грантів.

Конференція тривала близько трьох годин. Учасники  ділилися наболілим, ставили запитання, обмінювалися  досвідом.  Керівники багатьох організацій Товариства, навіть у такий  важкий період, не отримуючи зарпатні , працюють, допомагають  людям, знаходять спонсорів та морально підтримують незрячих, які під час війни почуваються особливо беззахісними.  За словами одного із учасників: «Ми робимо цю «тиху» роботу, яку  не помічають, але без якої залишити людей не можна».

 Підбіваючи підсумки онлай-зустрічі заступник голови ЦП УТОС    М. М. Новосецький зазначив, що такі зустрічі вкрай потрібні у наш час аби підтримати єдність Товариства. Тож, вони мають відбуватися й надалі.

Дитинство. Спогади про початок війни.

Володимир Петрович Волков народився 25 травня 1937 року в м. Новоград-Волинський в сім’ї військовослужбовця. Батько його на той час уже був підполковником та командиром танкового полку.

Війна та бомбардування німецьких загарбників маленького Володю з мамою застала в потязі до Одеси.

Володимир Петрович згадує, як потяг зупинився, тому що дуже близько до колії лежали міни. Всіх пасажирів вивели з вагонів та машиніст спробував проїхати, а в той час в небі з’явилися німецькі літаки і почали скидати бомби. Мама собою закрила сина, і вони залишилися живими та неушкодженими, хоча поряд було дуже багато жертв. Після цього їх подорож змінилася евакуацією. Замість сонячної рідної Одеси Володимир Петрович з мамою зустрічаються з бабусею та старшою сестрою та  попадають в евакуаційний потяг до  Челябінська, а батько залишається зі своїм полком захищати країну від фашистів.

В Челябінськ вони прибули з однією валізою, але так як були сім’єю військовослужбовця, їм швидко знайшли житло та роботу, але при першій можливості в квітні 1944 року, після звільнення Вінниці,  переїзжають в Вінницю.

В цей час батько Володимира Петровича вважався безвісти зниклим. Але насправді був взятий в полон в бою за Дубно. Тричі намагався втекти з полону, але спроби були не вдалими, тому Петро Ілліч налагодив стосунки з іншими полоненими та почали підпільну боротьбу проти фашистів. Згодом воював в офіцерському полку 2-го Українського фронту створеного з військовополонених. Петро Ілліч служив офіцером до 1950 року.

Епоха УТОС: коротко про головне

В 1960 році Володимир Петрович закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний університет та приступив до роботи вчителем фізики. У 1973 році під час уроку Володимир Петрович зрозумів, що почав дуже погано бачити та майже не бачить того що діти пишуть на дошці, та прийняв важке  для себе рішення – припинення вчительської кар’єри.

Після звільнення зі школи, в пошуках роботи доля привела Володимира Петровича в УТОС.

З травня 1973 року Володимира Петровича Волкова призначено директором Кам’янець- Подільського УВП УТОС, де пропрацював 5 років та повністю змінив долю та спеціалізацію підприємства. Після закінчення  строку контракту Володимира Петровича постановою Президії ЦП УТОС перевели на посаду директора Сімферопольського УВП УТОС, де він пропрацював до вересня 1986 року.

З вересня 1986 року до листопада 1989 року Володимир Петрович працює головою Кримської обласної ради первинних організацій УТОС.

У 1989 році помер батько, Петро Ілліч Волков, і доля повернула нашого героя назад в батьківській будинок в м. Кам’янець – Подільський. Прийшовши на рідне підприємство, в пошуках роботи, Володимира Петровича обрали головою профспілкового комітету Кам’янець – Подільського УВП де пропрацював до 2010 року.

Незважаючи на свій поважний вік, Володимир Петрович не зміг бути без роботи та очолив гурток шахів на підприємстві.

За час роботи Володимир Петрович проявляв себе кваліфікованим спеціалістом, надзвичайно працелюбним, ініціативним працівником. Нагороджений медаллю “За Додоблесный труд”, “Ветаран праці”, великою кількістю почесних грамот, подяк.

З чого почалося написання книги?

У 2008 році Володимиру Петровичу друзі подарували книгу російського історика Олексія Ісаєва “Дубно 1941”

Прочитавши її, наш герой зрозумів, що історія дуже йому знайома, але дійові особи мали б бути інші…

Так, Володимир Петрович зрозумів, що перемоги та подвиги його батька, підполковника Волкова та його полку, приписали зовсім іншій людині. Звертався герой і до автора, і до видавництва, але все без толку. Незважаючи на вік, дуже поганий зір та інші хвороби, Володимир Петрович знайшов всі записи свого батька, вирізки з газет, виписки з архівів, згадуючи всі розповіді Петра Ілліча почав писати книгу.

Давалося це важко, бо постійно потрібно було когось просити надрукувати текст, прочитати інформацію, тощо, тому історія написання книги зайняла 15 років.

Звичайно, працівники Кам’янець – Подільського УВП, ТПО, обласної організації підтримували Володимира Петровича в його бажанні, всіляко допомогали. І ось нарешті інформація зібрана, кошти відкладені і перших 100 книг надруковані.

Свої книги, Володимир Петрович дарує друзям, колегам також планує передати до бібліотеки підприємства.

Наш герой хоче, щоб чим більше людей дізналися про справжнього підполковника Волкова та його полк.

Сьогодення.

Сьогодні Володимир Петрович вдруге в своєму житті переживає війну, бомбардування, ракетні обстріли… боляче це все відчувати в такому поважному віці. Але наш герой вірить в найшвидшу перемогу України, що наші військові “дадуть такого жару”, що ті кати більше не захочуть дивитися в нашу сторону.

Володимир Петрович бажає усім українцям мирного неба, швидкої перемоги, віри в себе. Не боятися перешкод на своєму шляху, незважаючи на вік, здоров’я та інші проблеми.

Володимир Петрович зараз проживає сам, діти проживають за кордоном. Вони часто спілкуються за допомогою Інтернету, але людина в такому віці потребує більшої уваги, тому працівники підприємства, ТПО, обласної організації відвідують його, допомагають по господарству та в побуті, а він часто відвідує УТОС, бо це вже його сім’я.

А ми побажаємо Володимиру Петровичу міцного здоров’я, довгих років життя, мирного неба. Бути таким же позитивним, наполегливим, а ми завжди будемо його підтримувати та допомогати.

Все буде Україна.

Ірина КАЛЮЖНА

На минулому тижні на виконання Всесвітньої продовольчої програми (WFP) (Всесвітня допомога від ООН), що надається в наслідок збройної агресії російської федерації у період дії воєнного стану, для членів Рівненської ВПО УТОС надана благодійна допомога у вигляді продуктових наборів у кількості 104 штук.

Дякуємо Поліщуку Петру, керівнику відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», за координацію по доставці продуктових наборів. Рівненська ВПО УТОС сформувала списки та доклала усі зусилля для забезпечення, потребуючих членів УТОС, гуманітарною допомогою. Активну участь у роздачі продуктових наборів взяли члени первинних організацій Рівненської області – Озарчук Петро, Асєєва Ніна, Береза Ірина.

Всім учасника цієї допомоги щира подяка.

Голова правління Рівненської ВПО УТОС

Сумська обласна організація УТОС завжди допомагала і зараз шукає спонсорів які зможуть допомогти особам з порушеннями зору, які є членами нашої організації.  Завдяки такій співпраці, другого та десятого червня ми отримали 54 продуктових наборів і роздали членам нашої організації згідно списку. Одна з благодійних організацій на наше звернення надала гуманітарну допомогу нашимчленам – продуктові набори в кількості 70 штук. Кожен такий набір мав вагу 17, 5 кг.

При роздачі гуманітарної допомоги ми також інформуємо членів УТОС де можна отримати медичну  та інші види допомог в нашому місті.

Голова правління Сумської ОО УТОС, Прихожай Б.С.

Спільна співпраця Реабілітаційного центру УТОС і громадської організації «Самаритяни України», київського відділення по Проекту з психологічної підтримки населення під час війни, надала можливість навчання по подоланню емоційних стресів і набуття навиків саморегулювання в стресових ситуаціях в умовах війни незрячим людям.

Психологічні семінари-тренінги, вправи на подолання стресів, заняття – тренінги по позитивному мисленню, майстер–класи на розвиток моторики рук, екскурсії до українських музеїв позитивно впливають на людей з інвалідністю, піднімають їх патріотичний дух і гордість за рідну Україну.

Дякуємо громадській  організації за співпрацю та надання психологічної підтримки для людей з порушеннями зору у цей нелегкий час.

В.о. директора РЦ УТОС,  Софія Стаховіч

В двадцятих  числах липня на Рівненському УВП УТОС знову надавали допомогу. За тісної співпраці адміністрації підприємства з міським департаментом соціальної політики всім членам ВПО УТОС та пенсіонерам підприємства була надана допомога у вигляді крупи та солі, яку отримали 150 чоловік, а за підтримки церкви християн віри євангельської була надана допомога гігієнічними засобами.

Крім того, благодійна допомога церквою надана у вигляді медикаментів, перев’язувальних матеріалів, шприців, тонометру, рукавиць, антисептиків, яка спрямована на потреби медпункту та гуртожитку, а значить для потреб наших людей. За, що ми вдячні нашим благодійникам.

Голова правління Рівненської ВПО УТОС

ГО «Харківська обласна організація УТОС» у співпраці з ВГО ГС «Національна асамблея людей з інвалідністю» розповсюдили серед членів Харківської обласної організації УТОС більше 150 продуктових наборів, які були отримані від Всесвітньої продовольчої програми ООН.

У зв’язку з продовженням активних бойових дій у Харківській області та майже щоденними обстрілами обласного центру ГО «Харківська обласна організація УТОС» за останні кілька тижнів отримала більше 10 звернень від осіб з інвалідністю, які бажають евакуюватися до відносно безпечних регіонів України та за кордон. У співпраці з Партією пенсіонерів України бажаючим виїхати пропонують варіанти розміщення у країнах Європи та індивідуально розробляється транспортна логістика з урахуванням місця проживання і стану здоров’я.

Практично у режимі 24/7 фахівці Харківської обласної організації УТОС надають юридичні консультації з соціально важливих питань – евакуації, перетину державного кордону України, вирішення проблемних питань з органами державної влади та місцевого самоврядування, Пенсійним Фондом, управліннями соціального захисту населення. Подібні консультації надаються, як тим членам організації, які залишаються у Харкові та Харківській області, так і тим, хто виїхав у більш безпечні регіони чи за кордон.

Також постійно надається психологічна підтримка особам з інвалідністю, які перебувають у стані стресу через постійні обстріли або важко адаптуються до життя у новій місцевості або іншій країні.

Крім того, ГО «Харківська обласна організація УТОС» регулярно інформує своїх членів та інших осіб про зміни у законодавстві, що стосуються осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та тих, хто перебуває за межами України. Для цього використовується сторінка організації у мережі Facebook та канал НІКЦ онлайн у Telegram.

Микола Дубов, голова ГО «Харківська обласна організація УТОС»

Полтавська обласна організація Українського товариства сліпих провела картографування гуманітарних штабів, гарячих ліній, громадських та благодійних організацій і державних структур міста Полтави, що надають допомогу у воєнний час.

Зазначені матеріали зібрано, вивіряно на достовірність, узагальнено та викладено у форматі, доступному для всіх людей, у т ч для незрячих та осіб з глибокими порушеннями зору.

У довіднику міститься важлива інформація, яка може стати у нагоді мешканцям, гостям міста, ВПО, а також для тих, хто планує переміститися до Полтави.

У підготовці зазначеного інформаційного довідника взяли участь голова правління Полтавської обласної організації Українського товариства сліпих Марина Бабець, бухгалтер організації Галина Риженко, член правління Полтавської ТПО УТОС Наталія Сутула та член Полтавської ТПО УТОС Олександр Матієнко.