25 травня 2022 року пішов у вічність Степан Степанович Жидких – директор Коростенського УВП УТОС, член Президії Центрального правління УТОС, заслужений член Українського товариства сліпих.
Степан Степанович був дивовижною людиною. Не зважаючи на повну втрату зору, він завжди показував приклад стійкості та незламності, ніколи не боявся труднощів. У нього залишилося багато друзів, його поважали колеги, близькі та рідні за невтомний оптимізм і завжди бадьорий настрій. Це була людина — до якої завжди можна було звернутися за слушною порадою. Степан Степанович був дуже досвідченим керівником, інтелектуалом, який жив і працював на позитиві.
Степан Степанович Жидких народився 2 липня 1950 року у селі Сидорове Слов’янського району на Донеччині, у робітничій сім’ї.
В 1971 році він успішно закінчив економічний факультет Харківського державного університету. Деякий час працював старшим економістом відділу промисловості Чернігівського облстатуправління. Помітивши у молодого спеціаліста прекрасні ділові якості і організаторські здібності, керівництво Чернігівської області у 1974 році висунуло його на комсомольську роботу – інструктором Новозаводського райкому комсомолу, а в березні 1975 року його призначають інструктором Чернігівського обкому комсомолу.
У 1978 році Степан Степанович захворів, в результаті чого у нього почав стрімко падати зір. Незабаром він став інвалідом першої групи по зору.
У зв’язку із втратою зору Степан Жидких вирішив у 1978 році працевлаштуватися у системі Українського товариства сліпих. Маючи уже певний досвід роботи з людьми і відповідну освіту його призначили заступником директора з виховної роботи Чернігівського УВП УТОС, а з 1980 року – директором цього підприємства.
Зарекомендувавши себе умілим керівником і чудовим організатором, Президія Центрального правління УТОС у 1985 році призначає Степана Степановича на посаду директора Коростенського УВП УТОС. У ті роки підприємство було потужне й багатопрофільне. Робітники працювали на верстатах з обробки металу, пластику, дерева, на лініях із виробництва електрообладнання. На підприємстві трудилися більше тисячі працівників, переважна більшість яких – незрячі. На базі підприємства функціонував Будинок культури. На той час там діяли: народний хор, десятки самодіяльних гуртків і спортивних секцій. З Коростенського підприємства УТОС вийшло багато заслужених митців, паралімпійців. В той час робітники підприємства казали про свого директора:
– Степан Жидких – грамотний, ініціативний керівник, новатор. Ми впевнені у своєму директорові, а значить – впевнені у завтрашньому дні, бо він думає про своїх виробничників, не на словах, а на ділі турбується про нас.
На початку дев’яностих Степан Степанович сміливо прийняв виклик ринкової економіки і у важкі часи зберіг підприємство від банкрутства та розрухи. Він разом зі своєю командою не втратив почуття реальності, не схибив, не підвів колектив. Зміни вимагали величезних зусиль у напрямку переорієнтування виробництва і свідомої відмови від різного роду стереотипів.
Директор спрямував підприємство на виготовлення такої продукції, що має сталий збут і не залежується на складах УВП та полицях крамниць.
За останній час підприємством було освоєно сім нових виробів для Коростенського заводу залізобетонних шпал, для якого Коростенське УВП УТОС багато років випускало продукцію для подальшої комплектації
залізобетонних шпал. До того ж підприємство чи не єдине в Україні, яке випускало електричні автовимикачі (АП50), трифазні з електромагнітним тепловим захистом (від 1,6 до 63 А). Окрім цього випускало меблеві цвяхи, прищіпки, розподільчі коробки, литі форми, преси, гідропреси тощо.
Нині на балансі Коростенського УВП УТОС перебувають відомчий Будинок культури та база відпочинку.
У Будинку культури функціонують: спортзал, бібліотека, гуртки художньої самодіяльності. На базі Будинку культури створена і працює реабілітаційна група: комп’ютерний клас, клуб любителів аудіокниг. Працівники регулярно проводять тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, майстер-класи для дітей та дорослих та багато інших заходів. Учасники художньої самодіяльності беруть участь в оглядах-конкурсах і міських концертах. І все це заслуга директора Степана Степановича Жидких та його згуртованого колективу.
За самовіддану сумлінну працю Степан Степанович отримав чимало відзнак і нагород. Він — багаторічний член Президії Центрального правління УТОС, член комітету Європейської комісії з питань доступності для сліпих, був делегатом чотирьох всесвітніх асамблей сліпих та п’яти з’їздів Європейського союзу сліпих. Йому присвоєно звання «Заслужений член УТОС». Степан Степанович тричі був обраним депутатом Житомирської обласної Ради народних депутатів, депутатом Коростенської міської ради.
За уміле керівництво підприємством і громадську діяльність нагороджений державними нагородами — орденом за заслуги III та II ступеня, йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, почесною відзнакою «За благодійність» міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна».
З почуттям відповідальності Степан Степанович ставився до виконання службових і громадських обов’язків.
Він не тільки був заслуженою людиною в Українському товаристві сліпих, але й у своєму місті – Коростені. Особисто спілкувався з депутатами міської ради, з міським головою, керівниками багатьох Коростенських підприємств, був заступником голови Ради директорів міста.
У 2019 році Степану Степановичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростеня». Саме цю відзнаку він вважав найвищою, бо за нею — довіра тисяч людей, бо це ще більше зобов’язувало працювати, допомагати людям та місту.
Усі знали Степана Степановича Жидких як досвідчену та мудру людину. За свій багатий досвід і наполегливість він отримував повагу та щире визнання від колег, заслужив глибокий авторитет і пошану, завжди проявляючи високу порядність, енергійність, творчий підхід до справи, чуйність по відношенню до колег та всіх оточуючих. Він завжди ставився до людей з відкритим серцем. І таким ми його назавжди запам’ятаємо.
Апарат і Президія Центрального правління Українського товариства сліпих висловлює щире співчуття родині Степана Степановича Жидких.
Світла і вічна пам’ять.
