Третього грудня відзначаємо Міжнародний день людей з інвалідністю. Це день, коли суспільство та держава мають звернути увагу на тих громадян, яким випало на долю жити, долаючи проблеми зі здоров’ям. Та чи завжди суспільство дійсно пам’ятає про нас із вами? Які нові проблеми ставить час і як вони вирішуються? Ці питання було обговорено на Круглому столі, присвяченому Міжнародному дню людей з інвалідністю, який проходив у приміщенні Центрального правління УТОС другого грудня.
Нагадаємо, що влаштування Круглого столу головою ЦП УТОС до Міжнародного дня людей з інвалідністю вже стало традицією. Цей захід покликаний обговорити нагальні питання життєдіяльності нашого Товариства. Цього разу у Круглому столі взяли участь керівники структурних підрозділів УТОС та голови столичних первинок УТОС. Зокрема, заступник голови ЦП УТОС М. М. Новосецький, директор ЦСБС УТОС М. В. Потеляхіна, редактор ОРПВ УТОС «Заклик» Н. А. Щербань, голова первинної організації №1 В. М. Коник, голова виробничої первинки №4 О. П. Бойко, голова первинної організації №3 Г. А. Федоров, юристи Г. А. Євсев’єв, С. Ю. Філіп та інші члени Товариства Київщини.
Слід зазначити, що зі зрозумілих причин обстановка точно була не святковою. А от дискусія — жвавою та цікавою.
На початку засідання з промовою виступив голова ЦП УТОС В. М. Більчич. Він розповів про життя Товариства у ці складні часи, як про певні позитивні моменти, так і про негативні, яких, на жаль, за останній час значно побільшало.
УТОС сьогодні налічує близько двадцяти п’яти тисяч осіб. В умовах війни Товариство намагається підтримувати своїх членів. Працює низка бібліотек, будинків культури та клубів, функціонують гуртожитки. Більшості підприємств Товариства вдається навіть за сьогоднішніх умов забезпечувати працівників роботою. Добре налагоджена співпраця зі спонсорами, яка дає змогу членам Товариства отримувати постійну допомогу продуктовими наборами, одягом та засобами гігієни. Близько тисячі нових членів приєдналося до Товариства.
Але дуже тривожною є ситуація щодо ставлення влади до нашого Товариства та потреб незрячих. В. М. Більчич прямо сказав, що чиновники навіть найвищого рівня буквально не чують нас. Просуваються законопроєкти, які є відвертим наступом на права незрячих. Зокрема, сумнозвісний законопроєкт №5344-д про працевлаштування людей з інвалідністю, про скасування нульової ставки для підприємств УТОС, та інші. Особливо ворожим ставленням щодо незрячих та їх потреб відрізняється голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Навіть коли представники ООН виступили із критикою сумнівних законодавчих ініціатив, які призводять до утисків прав незрячих, пані Третьякова розкритикувала дії ООН, відстоюючи свій антигуманний підхід до прав людей з особливими потребами. Всі помиляються, лише Галина Третьякова з її командою праві.
Навіть за цих умов Товариство буде робити усе можливе для захисту прав незрячих, хоча ситуація дуже важка — важка, як ніколи.
Про непрості стосунки товариства із чиновниками та про боротьбу із Мінсоцполітики та Мінфіном через скасування нульової ставки ПДВ для підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю розповів Г. А. Євсев’єв. Начальник юридичного відділу ЦП УТОС С. Ю. Філіп у своєму виступі приділив значну увагу такому злободенному питанню, як скасування МСЕКів. Юрист заспокоїв присутніх щодо того, що перегляду вже встановлених груп не буде. Але водночас новація безумовно викликає певні сумніви. Навряд чи вона покращить життя тих, кому доведеться оформлювати інвалідність надалі. Замість одного МСЕКу буде фактично три комісії, які визначатимуть власне фізичний стан, соціалізацію та трудові перспективи особи. Відсутність співпраці між різними міністерствами та комісіями, які фактично ними створені, не додає позитиву.
Заступник голови ЦП УТОС М. М. Новосецький у своєму виступі звернув увагу на значення соцпрацівників та групоргів первинних організацій, зокрема для тих членів УТОСу, які мешкають у сільській місцевості. Значення таких групоргів дуже важливе, вони потребують підтримки з боку керівництва, бо дуже важкі завдання їм доводиться виконувати у сільській місцевості.
Директор будинку звукозапису і друку УТОС, головний редактор об’єднаної редакції періодичних видань УТОС «Заклик» Н. А. Щербань у своєму виступі була рішуча та оптимістична. «Ми залишилися тут. Ми будемо працювати», — сказала вона. Очолені нею підрозділи функціонують, попри усі випробування, і навіть займаються волонтерською діяльністю, підтримуючи ЗСУ. Співробітники редакції, наприклад, в’яжуть теплі речі та відправляють їх нашим бійцям на фронт.
Взагалі, тема того, що ми можемо зробити для допомоги українському війську викликала загальне пожвавлення та підтримку. Керівник виробничого відділу ЦП Я. Г. Савчук розповів про роботу створеного ним музичного гурту, який збирає кошти на підтримку ЗСУ, зокрема на закупівлю радіотехніки. Близько двохсот тисяч гривень вже перерахували виконавці на підтримку захисників, розповів Ярослав Григорович.
Активно збирають кошти на ЗСУ й інші організації Товариства. В. М. Коник розповіла, що минулого року її первинка перерахувала понад тридцяти тисяч гривень пожертв своїх членів на ЗСУ.
Низку болючих питань про життя столичних первинок порушено було у виступах керівників цих підрозділів. На цьому круглому столі гострих кутів не обходили. Але це точно добре. Подивитися правді у вічі та сказати усе як є — це перший крок до подолання труднощів.
Євгеній Познанський
«Промінь»