У Києві можуть закрити єдину в Україні міжобласну вечірню школу для незрячих, оскільки її існування не відповідає чинному українському законодавству. За інформацією Міносвіти, зараз це питання погоджують із міською адміністрацією. Водночас учителі та громадські активісти сподіваються, що проблему вирішать, змінивши підпорядкування навчально-консультаційних пунктів цієї школи. Зараз вони діють у різних регіонах держави, а фінансуються із бюджету одного із районів столиці.
Міжобласну вечірню школу для незрячих і слабозорих минулого року відвідувало понад вісімсот учнів від чотирнадцяти до сімдесяти одного року – це дані Міносвіти. Однак зараз КМДА розглядає проект рішення Київради про її ліквідацію, повідомили у міністерстві на запит Радіо Свобода. Причина в тому, що українське законодавство не передбачає наявність таких освітніх закладів: навчально-консультаційні пункти школи розташовані у двадцяти чотирьох українських містах, але підпорядковуються адміністрації Шевченківського району Києва і фінансуються з районного бюджету.
Перевести класи у регіонах на баланс місцевих адміністрацій – логічно, але якщо школу закриють, частина учнів стане просто нікому не потрібною, говорить заступник директора Майя Гамонь. За її словами, при школі діють курси, де різного віку люди, які втратили зір, вивчають абетку Брайля. Для продовження такого навчання в іншому місці потрібні фахівці та обладнання.
Неповнолітніх учнів можуть забрати, а повнолітніх учнів жодна денна загальноосвітня школа не бере. А у нас, мабуть, відсотків 75, якщо не 80 – це повнолітні люди
«Неповнолітніх учнів можуть забрати, а повнолітніх учнів жодна денна загальноосвітня школа не бере. А у нас, мабуть, відсотків 75, якщо не 80 – це повнолітні люди», – каже завуч.
Проблемою залишається працевлаштування викладачів школи, частина із них також є незрячими, зауважує Майя Гамонь. «Навіть зараз у нас у Києві працює п’ятеро молодих вчителів, які є інвалідами по зору», – додаж вона.
Радіо Свобода звернулось до КМДА із запитом щодо подальшого навчання людей, які там здобували освіту. Нам відповіли, що Міносвіти запропонувало створити у регіонах, де в цьому є потреба, спеціалізовані вечірні школи або класи у загальноосвітніх навчальних закладах, а учнів, які відвідують київський навчально-консультаційний пункт, переведуть до столичної школи №97 імені Олени Теліги. Втім, подзвонивши до цієї школи, ми виявили, що там про таке рішення не знають.
Тільки одна незряча дитина навчається у звичайному шкільному класі – Потимко
Раніше таких міжобласних вечірніх шкіл було дві – Лівобережна і Правобережна, тоді їх звели в одну, розповідає заступник голови центрального управління Українського товариства сліпих Олександр Осадчий. Якщо її закриють, у всіх регіонах залишиться тільки шість спеціалізованих навчальних закладів для незрячих, де вони можуть здобути повну середню освіту, зазначає активіст.
Зараз в Україні тільки одна незряча дитина навчається у звичайному шкільному класі, зауважує Оксана Потимко, керівник Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка».
Для того, щоб цю дитину вчити, я спершу мала вчити вчителя, забезпечити всю матеріальну базу, тобто відповідну друкарську машинку, відповідні підручники, папір
«Я, власне, цим випадком займаюсь п’ять років. Це – в селищі Великий Любінь на Львівщині, – розповідає вона. – Для того, щоб цю дитину вчити, я спершу мала вчити вчителя, забезпечити всю матеріальну базу, тобто відповідну друкарську машинку, відповідні підручники, папір – тому що сліпа людина не пише ручкою в зошиті, вона пише на спеціальному папері брайлівському, і це досить дорогий папір».
За її інформацією, близько 750 незрячих і слабозорих українських дітей навчаються у спеціалізованих школах-інтернатах, тоді як майже тисяча фактично втрачає можливість вивчати шрифт Брайля взагалі.