Джерела: https://sichnews.com/vinnyczya-proshhayetsya-zi-sportsmenom-ta-voyinom-maksymom-gamovym/
Сьогодні вінничани вкотре схиляють голови у жалобі, віддаючи останні почесті Захиснику України Максиму Гамову. Він став у стрій 10 жовтня 2022 року. Служив у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ЗСУ. Бойовий шлях Максима пролягав найгарячішими точками війни: Донецьк, Краматорськ, Луганськ…
Загинув 28-річний Максим Гамов 23 серпня під час виконання військового завдання поблизу селища Новоселівське Сватівського району, інформує сайт міської ради.
-Батьки Максима Гамова працювали на нашому підприємстві. Його тато Олександр, який передчасно помер, мав порушення зору. Родина мешкала у гуртожитку для незрячих, а потім й у будинку для людей з інвалідністю. Висловлюємо співчуття родині наших колишніх працівників, – каже директор вінницького підприємства УТОС Костянтин Ільніцький. – Це вже третій загиблий воїн, батьки якого працювали або працюють на нашому підприємстві. Перед цим були Богдан Барчишен і Віктор Панченко.
-Максим Гамов виявив неймовірну відвагу та патріотизм, об’єднавши своє військове покликання зі спортивними здобутками. Він був видатним майстром у спортивній акробатиці та стрибках на акробатичній доріжці, мав звання кандидата у майстри спорту, – нагадали у Вінницькій ОДЮСШ зі складно-координаційних видів спорту.
Мати Героя Оксана Анатоліївна розповіла, що передусім Максим прагнув відновлення територіальної цілісності України, включно з півостровом.
-Казав: «Це шлях, який маю пройти. Я буду звільняти Крим». Не судилося… Мій синочок був дуже доброю людиною. По-справжньому доброю. Турбувався про побратимів та постійно переймався, чи все гаразд у мене вдома. До речі, там – на нулі – він взяв під опіку й усіх безпритульних котиків та собачок. Годував та пестував їх. Тож, наразі маю найбільше фото сина із фронтовими хвостанями, – розповіла мама воїна.
Народився Максим Гамов 10 грудня 1994 року. Навчався у 1-й Вінницькій школі. Після чого обрав для себе професійну освіту. Закінчив вище художнє професійно-технічне училище №5, а згодом транспортний фаховий коледж. Кілька років до масштабного вторгнення працював у транспортному депо – прокладав колії.
О 10:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі відслужать панахиду за загиблим Героєм. А наступною зупинкою траурної процесії стане подвір’я його рідного будинку за адресою: 2-й пров. Хмельницького шосе, 2. Поховають Захисника близько 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!
Пресслужба Вінницької обласної організації УТОС