15 грудня 2021 року пішов з життя Фесенко Олександр Якович – заслужений член УТОС, колишній Генеральний директор Чернівецького УВО УТОС, кандидат педагогічних наук, тифлопедагог, поет.
Олександр Якович Фесенко народився 2 липня 1936 року в селі Устинівка Кіровоградської області в учительській родині. Дворічною дитиною втратив зір. У 1945 році переїхав на Буковину.
Після закінчення філологічного факультету чернівецького Національного університету ім. Ю.Федьковича протягом 5 років викладав літературу в школі.
Кращі роки свого трудового життя він віддав нашому Товариству. Він працював для розвитку та зміцнення Системи, для покращення умов праці незрячих, вважаючи, що основне завдання Товариства — здійснення реабілітаційної роботи на науковій основі. Саме на це і була спрямована його наукова діяльність.
У серпні 1963 року, тоді ще молодого та досить енергійного Олександра Яковича призначили заступником директора Чернівецького УВП УТОС, а з серпня 1971 року — директором.
З призначенням Олександра Фесенка на посаду директора для колективу Чернівецького УВП настала нова епоха — епоха великих змін. Очолюване ним підприємство зазнало кардинальних покращень. Створення потужної матеріально-технічної бази зробило можливим вирішення проблем раціонального і якісного працевлаштування незрячих на науковій основі.
Перебуваючи з 1972 року на посаді генерального директора Чернівецького об’єднання УТОС Олександр Якович доклав значних зусиль для економічного зміцнення та розвитку філій, які увійшли до складу УВО.
Успішно захистивши у 1985 році дисертацію кандидата педагогічних наук у галузі тифлознавства, Олександр Фесенко ще активніше зайнявся науково-дослідницькою діяльністю. Під його керівництвом при головному підприємстві Чернівецького УВО почав працювати науково-реабілітаційний центр.
Побачила світ ціла низка наукових праць О.Я.Фесенка, що були спрямовані на розв’язання проблем пов’язаних з інвалідністю. Крім того, Олександр Фесенко, перебуваючи на заслуженому відпочинку, продовжував займатися творчою діяльністю. Він був співавтором книг про діяльність Товариства та про життя його членів. Книги були написані, як результат рішень з’їздів УТОС.
У цій людині поєдналися: тверда воля, невтомна працелюбність, готовність робити людям добро. Особа Олександра Фесенка — це яскравий приклад для наслідування добрих справ, взірець людини, котра, будучи позбавлена зору, не просто прожила вісімдесят п’ять років, а проявила своєрідний трудовий героїзм у щоденній наполегливій, багаторічній праці, перемагаючи сліпоту та навчаючи цієї боротьби інших людей.
За заслуги перед Товариством і перед державою у 1998 році Президент України вручив кандидату педагогічних наук Олександру Яковичу Фесенко орден «За заслуги» II ступеня.
На жаль найкращі члени Українського товариства сліпих відходять у вічність, залишаючи нам – теперішнім і майбутнім поколінням яскравий приклад самовідданої та відповідальної роботи на благо Товариства.
Центральне правління УТОС і всі члени Товариства висловлюють співчуття рідним і близьким Олександра Яковича Фесенка. Вічна і світла пам’ять йому!