Українське товариство сліпих

6 листопада 2014 року рішенням президії Центрального правління Українського товариства сліпих головним редактором Об’єднаної редакції періодичних видань УТОС «Заклик» призначено Щербань Наталію Анатоліївну, яка до цього була редактором газети «Промінь»

31 жовтня 2014 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М.Островського відбулася презентація першої поетичної книжки Євгена Познанського «Светлый крест». Творчість Євгена Познанського цікава і багатогранна: він пише духовні вірші, поезії на історичну тематику, лірику тощо. Євген є також автором прозових та драматичних творів.

Создатели 3D-принтера Buccaneer запустили проект Touchable Memories, в рамках которого распечатали «фотографии» для слепых. Об этом сообщает The Verge.

В эксперименте приняли участие пять человек из разных стран мира. Некоторые из них потеряли зрение, другие были слепы от рождения. Все они предоставили компании фотографии, на основе которых были созданы и распечатаны трехмерные скульптуры.

Как отмечают авторы акции, эксперимент позволяет подчеркнуть связь тактильных ощущений с памятью.

23-25 жовтня 2014 року в м. Ужгороді проходив Всеукраїнський Форум «Теоретичні та практичні аспекти застосування собак-поводирів в Україні».

Організатори форуму – Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ) та Ужгородська міська громадська організація інвалідів зору «Дивосвіт».

Мета форуму – вивчення попиту на собак-поводирів серед незрячих, визначення вимог до претендентів на отримання собак-поводирів, обговорення механізмів видачі, заміни та повернення собаки-поводиря, порядку і умов її утримання, а також механізмів компенсування вартості утримання та ветеринарного обслуговування собак-поводирів.

На форумі були розглянуті наступні питання:

1. Використання собак-поводирів, як активних помічників осіб з вадами зору у забезпеченні мобільності та незалежності у всіх сферах життєдіяльності.
2. Законодавче регулювання застосування собак-поводирів в Україні та перспективи його удосконалення і застосування на практиці.
3. Взаємодія із собакою-поводирем як елемент соціально-психологічної реабілітації осіб з порушеннями зору.
4. Міжнародний досвід підготовки та забезпечення собак-поводирів для людей з порушеннями зору: кращі практики і пошук ефективних рішень для України.
5. Практичні аспекти виховання та підготовки собак-поводирів.

У роботі Форуму взяли участь представники Закарпатської ОДА, Закарпатської обласної ради, Ужгородського міськвиконкому, Українського товариства сліпих та інших громадських організацій інвалідів з усіх регіонів України, представники національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та Луганського національного університету ім. Т.Шевченка, представники Кінологічного Клубу України.

22 жовтня 2014 року у приміщені Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбувся Міжнародний науково-практичний семінар на тему «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з порушеннями зору: перша українська дейзі-бібліотека», в межах започаткованого Міністерством культури України проекту «Взаєморозуміння». Семінар проходив за участю представників академії «Svefi», Швеція, Державної агенції промоції культури України Міністерства культури України, Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка» та Української спілки інвалідів.

Модератори семінару знайомили учасників з книжковим аудіоформатом «дейзі», його очевидними перевагами, технічним і програмним забезпеченням для виготовлення дейзі-книг, напрацюваннями у ділянці створення першої української дейзі-бібліотеки, унікальними досягненнями у сфері адаптації мультиплікаційних та художніх фільмів для незрячих глядачів, тощо.

У рамках семінару відбулася презентація першої в Україні художньої аудіокниги в DAISYформаті, із захищеними авторськими правами, рівненської поетеси Вікторії Самчук «Тобі емоції справжні» створеної Петром Поліщуком у межах шведсько-українського проекту «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору», який реалізовується під керівництвом Оксани Потимко.

Сюжет інформаційної програми «День» Рівненської обласної телерадіокомпанії:

17 жовтня 2014 року в приміщені Національного музею Тараса Шевченка в рамках програми «Музей без бар’єрів: від теорії до практики» відбувся заключний етап Всеукраїнського літературного конкурсу серед людей з інвалідністю по зору на кращий поетичний та прозовий твір українською мовою, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та урочисте нагородження переможців. Конкурс влаштований з метою широкого залучення до літературної творчості незрячих авторів-аматорів, сприяння їх духовному розвитку, самовдосконаленню, віри у свої сили й можливості, а також збереженню соціокультурного середовища. Організаторами літературно-поетичного конкурсу виступили Українське товариство сліпих, Всеукраїнська молодіжна громадська організація інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії» та Громадська спілка «Ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд». Літературно-поетичний конкурс відбувся за фінансового сприяння Дніпропетровського УВП Дніпропетровського УВО «Луч» УТОС та Одеського УВО УТОС. Організатори конкурсу висловлюють щиру подяку директорам цих підприємств за підтримку, розуміння та співпрацю.

Переможців конкурсу нагороджувало почесне журі на чолі з генеральним директор Національного музею Тараса Шевченка, письменником, літературознавцем, лауреатом премії ім. Т. Шевченка Дмитром Стусом. До складу журі також увійшли: поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України Геннадій Горовий та президент Всеукраїнської громадської організації «Народна академія творчості інвалідів» Олена Александрова.

У номінації «Поезія» місця серед переможців розподілись таким чином:

Данченко Надія Олександрівна за вірш «Рідна наша мова» отримала перше місце;

Кузьмічова Наталя Василівна за вірш «До Тараса» отримала друге місце;

Врублевська Валентина Дмитрівна за вірш «України син» отримала третє місце.

В номінації «Проза» місця серед переможців розподілись таким чином:

Самчук Вікторія Ростиславівна за твір «Галактика Иць» отримала перше місце;

Серпутько Ганна Петрівна за замальовку «Він + Вона = Вони» отримала друге місце;

Мухамедшина Тетяна Миколаївна за оповідання «Лист для Сью» отримала третє місце.

Окремо дипломами учасників журі відзначило Карпуніну Валентину Євгенівну за вірш “Вишні” та Тютюнникову Ольгу Валеріївну за вірш “Ну ось, нарешті, ця зима”.

Переможців та учасників літературно-поетичного конкурсу привітали члени журі, члени організаційного комітету та артисти-аматори Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих. Авторів-аматорів прийшли також привітати професійні діячі культури й мистецтва. Бандурист, композитор, півфіналіст телешоу «Україна має таланти – 2» Ярослав Джусь та виконавець головної ролі у фільмі «Той, хто пройшов крізь вогонь», актор Дмитро Лінартович привітали переможців і учасників літературно-поетичного конкурсу та залюбки поділились з нами своєю творчістю.

Громадське об’єднання незрячих фахівців «Реаресурс» за сприяння Міністерства освіти і науки України та фінансової підтримки БФ «Інститут розвитку освіти» в рамках реалізації проекту «Підтримка інклюзивного навчання дітей з вадами зору» 9 жовтня 2014 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М.Островського провело семінар для представників Міністерства освіти і науки, вчителів шкіл, де в інклюзивних класах навчаються діти з вадами зору, батьків дітей, які навчаються або планують навчатися інклюзивно, фахівців у галузі тифлопедагогіки, представників громадських організацій, які опікуються особами з вадами зору та інших зацікавлених осіб.

Символічно, що дата проведення семінару збіглася із Всесвітнім днем зору, який відзначається у другий четвер жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Цей день започатковано для залучення глобальної уваги до проблем сліпоти, порушення зоруі реабілітації людей з порушенням зору.

Участь у семінарі взяли представники Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, районних управлінь освіти, завідувачі районних та Центральної ПМПК, педагогічні працівники та адміністрація загальноосвітніх шкіл, де є спеціальні або інклюзивні класи, батьки, фахівці в галузі тифлопедагогіки, представники громадських організацій, які опікуються проблемами осіб з вадами зору, та інші зацікавлені особи.

З вітальним словом до учасників семінару звернувся заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих Осадчий Олександр Михайлович. Перед присутніми виступили начальник відділу інклюзивної освіти та інтернатних закладів департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Шинкаренко Віра Іванівна та Геліон Надія Іванівна – консультант Київської міської психолого-медико-педагогічної консультації

Віра Іванівна поінформувала присутніх про наявну на сьогодні нормативну базу, яка врегульовує питання інклюзивної освіти, ситуацію із забезпеченням підручниками, надрукованими шрифтом Брайля та збільшеним шрифтом. Вона звернула увагу присутніх нате, що в Києві відсутні навчально-реабілітаційні центри для дітей з особливими потребами. За словами Віри Іванівни, питання інклюзивної освіти дітей, зокрема дітей з вадами зору, вирішується не так швидко і ефективно, як цього хотілося б. Проте цей процес вже не зупинити, і фахівці МОН докладають максимум зусиль для вирішення наявних проблем.

В.І. Шинкаренко наголосила, що дуже важливою є співпраця МОН України та педагогів шкіл з інклюзивною формою навчання, батьків дітей, що навчаються в інклюзивних або спеціальних класах, громадського сектору, педагогів шкіл. Вона закликала активніше знайомитися з документами і пропозиціями, викладеними на сайті Міністерства, і надавати свої пропозиції з усіх актуальних проблем.

Н.І. Геліон розповіла про особливості організації корекційно-виховної роботи зі слабозорими дітьми та роботу ПМПК у цьому напрямку.

Надія Іванівна поінформувала, що за статистичними даними органів охорони здоров’я патологія розвитку зорової функції займає друге місце серед інших. За статистикою стовідсотковий зір має 1 дитина з 12 дітей дошкільного віку, але навантаження під час навчання у школі за 10-12 роки, призводить до того, що стовідсотковий зір має вже 1 дитина із 33-х.

Н.І. Геліон також навела дані про кількість учнів з вадами зору, які навчаються у спеціальних інтернатних та загальноосвітніх навчальних закладах у спеціальних та інклюзивних класах.

Навчання дітей з порушеннями зору в спеціальних навчальних закладах та в спеціальних класах ЗНЗ здійснюється за спеціальними навчальними планами, в інклюзивних класах до уваги беруться навчальний план ЗНЗ та навчальний план спеціальної школи.

Президент Громадського об’єднання незрячих фахівців «Реаресурс» Сергій Анатолійович Васін ознайомив учасників заходу з ідеєю та першими кроками у створенні ресурсного центру підтримки дітей з глибокими порушеннями зору, які навчаються інклюзивно.

Також прозвучали виступи директора та вчителя-тифлопедагога ЗНЗ №281 Святошинського району м. Києва, які зробили презентацію свого навчального закладу та розповіли про навчальння дітей з особливими потребами, зокрема і з вадами зору, у створеному спеціальному класі та подальших планах створити інклюзивні класи.

Для присутніх на семінарі це була чудова нагода безпосереднього спілкування, налагодження контактів та подальшої співпраці.

Під час семінару відбулася демонстрація новітніх технічних засобів реабілітації дітей зі зниженим зором – стаціонарних та портативних відеозбільшувачів.

* * *

Метою проекту «Підтримка інклюзивного навчання дітей з вадами зору» є створення для дітей з глибокими порушеннями зору з інклюзивною формою навчання рівних можливостей у доступі до якісної середньої освіти шляхом організації ресурсного центру інформаційно-правової підтримки навчання таких дітей, допомоги їхнім батькам та вчителям.

Підписавши угоду про асоціацію з Європейським Союзом, наша країна підтвердила про курс на євроінтеграцію. Влада чекає від Європи допомоги:  матеріальної, військової, дипломатичної. Ми розраховуємо бути прийнятими у європейському співтоваристві з великою приязню. Та для цього нам потрібно здійснити багато змін у різних сферах життя суспільства.

Європа, говорячи метафорично, є великим домом, в якому жити зручно кожному, адже однією з фундаментальних європейських цінностей є рівність усіх людей, незалежно від будь-яких їх ознак чи характеристик. І сьогодні ми звертаємо увагу на ситуацію із забезпеченням  рівних прав та можливостей для людей з інвалідністю, яких в Україні проживає 2, 8 мільйони, а осіб з вадами зору серед них понад 70 тисяч.

Європейські країни змогли створити для усіх своїх співвітчизників належні умови не з жалю,  лише для того, аби люди з інвалідністю відчували себе незабутими, але для повної їх інтеграції в суспільство, де вони на рівні з усіма самореалізовуються, приносячи свій вклад у загальносуспільний розвиток. Абсолютно на рівних люди з інвалідністю в Європі навчаються в інклюзивних закладах освіти, займаються бізнесом, працюють в державних органах влади, народжують дітей, відвідують культурні заходи і їздять відпочивати. І платять податки.

У Європі вже давно не вживають слова “неповносправний”, “з особливими потребами”, “з обмеженими можливостями”, “інвалід”, “змилостивитися”, “обділені долею” по відношенню до людей з інвалідністю, бо це не є правдою. І якщо Україна хоче бути частиною європейського простору, ми повинні усіма силами прагнути досягнути таких змін і в нашому суспільстві, де поки панує, вкорінений з часів радянського союзу, негативний стереотип людини з інвалідністю, як неповноцінної, що призводить до поширення проявів дискримінації у різних сферах життя.

І вирішувати ці питання ми маємо на різних рівнях, об’єднавши зусилля громадських організацій, влади, ЗМІ, усього суспільства.

Для того аби продемонструвати владі нагальність здійснення невідкладних дій, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для українців з інвалідністю,  Всеукраїнська молодіжна громадська організація людей з інвалідністю “Генерація Успішної Дії” в межах проекту “Право на доступність”, за підтримки Посольства США в Україні та під егідою Коаліції з протидії дискримінації в Україні, проводить опитування осіб з порушеннями зору, аби дізнатися якнайбільше про їх життя, потреби, проблеми, з якими стикаються незрячі, визначити сфери, де порушення їх прав мають найсерйозніший характер та найчастіше відбуваються випадки дискримінації.

В результаті отриманої інформації експерти підготують аналітичний звіт про становище з дотриманням прав людини, що стосується людей з інвалідністю по зору, а отже і стан виконання Україною ратифікованої у 2009 році Конвенції ООН “Про права людей з інвалідністю”, Державної цільової програми “Національного план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів ” на період до 2020 року та можливостей застосування і дієвості Закону України “Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні”.

Першочергові дії повинні бути спрямовані на  забезпечення належних умов доступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. В Україні звикли вважати, що зведенням  пандусів, при чому не так вже й важливо, чи вони відповідають нормам, все має обмежуватись. Про те, що серед нас живуть люди з порушеннями зору чи слуху, і вони часто непомітні у натовпі, а відтак, проблеми, з якими стикаються такі люди, можна вважати неіснуючими. Мало хто з українців задумується над  тим, що кожен громадянин деякий час у своєму житті буває позбавленим мобільності і може умовно бути прирівняним до людей з інвалідністю, хай і з тимчасовою. Наші вулиці не готові прийняти таких людей.

Вплинути на ситуацію могла б влада, проявивши політичну волю задля вирішення проблем виключення та неможливості інтеграції людей з інвалідністю у суспільство, але, в основному, її дії мають лише декларативний характер. Прийняті закони, програми та положення дій дуже часто не відповідають вимогам міжнародного законодавства в галузі захисту прав людини, а ще частіше не місять жодних ефективних та реальних планів дій та інструкцій щодо їх впровадження.

Ми вважаємо, що будувати Європу треба починати з себе, відтак робимо перший крок задля подолання означеної вище проблеми. В Україні вже так склалося, що обов’язки державної влади часто виконують громадські організації.

Слідкуйте за перебігом проекту і долучайтесь до його реалізації. Ви можете запропонувати волонтерську допомогу, або, якщо маєте інвалідність по зору заповніть опитувальник щодо потреб та проявів дискримінації незрячих в Україні.

Отримати детальнішу інформацію про проект та/чи взяти участь в опитуванні можна, написавши на sachuk@gud.org.ua, або зателефонувавши 063 443 29 32 – Юлія Сачук.

Думка кожного з вас важлива і допоможе разом збудувати кращу, комфортнішу країну.