Рівненська обласна організація УТОС продовжує функціонувати та звітувати про свою роботу

Незважаючи на відсутність фінансування Рівненська обласна організація Українського товариства сліпих продовжує функціонувати вишукувати допомогу для членів УТОС і зокрема надає таку допомогу:

Рівненська ТПО УТОС – до 89-річчя створення Українського товариства сліпих, працівниками Обласної наукової бібліотеки проведена екскурсія середмістям Рівного, цікава інформативна прогулянка, яка ознайомила із захопливими історіями вулиць міста.

5 липня за підтримки міського голови Олександра Третяка для осіб з порушенням зору роздана гуманітарна допомога продуктами харчування: 200 кг. Гороху та 100 кг. солі.

«Диво кабачкове» – така назва заходу, який відбувся 12 липня, в Рівненській ТПО УТОС. Членькині дивували стравами з кабачків, ділилися рецептами.

З 2 по 10 серпня роздали 120 коробок з продуктами харчування для осіб з інвалідністю по зору, яка надійшла від Всесвітньої продовольчої програми від ООН.

Борошно 950 кг. Отримано через Департамент соціальної політики м. Рівне, яке в подальшому роздали 180 особам.

Продуктові пакети через УХМТ «Обітниця миру» отримано у кількості 180 штук.

Щотиждня, по потребі, запрошуємо психолога та юриста, котрі надають послуги.

Щомісячно, надаємо перукарські послуги особам з інвалідністю, як в організації так і вдома. Осклільки давно налагоджено співпрацю з ПТУ №11.

Отримана та роздана гуманітарна допомога у вигляді вживаного одягу та взуття у кількості 1200 кг. Через обласний Департамент соціальної політики.

Інформуємо та надаємо консультації щодо отримання тифлозасобів та придбання взуття особами з інвалідністю по зору.

Постійно діє супровід для осіб з інвалідністю по зору в поліклініки, аптеки та інші місця.

Постійно здійснюємо контроль щодо роботи звукових маячків, які встановлені на переходах у пожвавлених місцях.

Березнівська ТПО УТОС

Отримано гуманітарна допомога у вигляді вживаного одягу та взуття в кількості 1000 кг. та доставлена по селах для 93 осіб з інвалідністю по зору.

12 одиноких членів Товариства щорічно забезпечуються паливом на зиму.

На постійній основі діє шашково-шаховий гурток, де члени УТОС мають змогу підвищувати свою майстерність.

Березнівською міською радою надано 400 кг. борошна, 200 кг. гороху, які були роздані членам УТОС.

Володимирецька ТПО УТОС

Отримано гуманітарну допомогу, вживаний одяг та взуття, у кількості 1100 кг. та доставлено у віддалені села.

Працівники УТОС надають послугу супроводу для незрячих в різні інстанції: банки, аптеки, адміністрацію, лікарні та інші місця.

Дубенська ТПО УТОС

Діє служба супроводу незрячих, щомісячно всередньому надається близько 60 послуг.

Місцевими підприємцями надається допомога у вигляді круп, борошна, мясних продуктів та кондитерських виробів для особливо потребуючих незрячих, таких наборів видано 55 штук.

Рівненська ВПО УТОС

ПравлінняРівненської ВПО УТОС у ці не прості часи надає усіляку корисну та практичну допомогу членам УТОС: було організовано і проведено 10 заходів для спілкування членів УТОС, на яких надавалась психологічна та духовна підтримка, було надано близько 80 консультацій по правовим та соціальним питанням.

Адміністрація підприємства та правління ВПО УТОС до кінця 2022 рік здійснює безкоштовно роздачу газети «Сім днів» Рівненської міської ради у кількості 41 примірників для членів Товариства.

На постійній основі на підприємстві функціонує бібліотека, яка надає незрячим Рівненської області інформаційні послуги, здійснює видачу аудіокниг (на бабінах, касетах, дисках, флешках), книг шрифтом Брайля.

На Рівненському УВП УТОС працює служба супроводу незрячих, незрячих супроводжують на роботу, в медичні та соціальні заклади, аптеку, магазин, бібліотеку. Щомісячно кількість послуг сягає близько 370. Завдяки супроводу незрячі рівняни мають можливість безперешкодно подавати документи в органи державної влади чи місцевого самоврядування, безпечно прямувати в організації та установи, придбати необхідні ліки, отримувати медичні послуги, відвідувати різноманітні заходи громадських організацій, тощо.

На постійній основі в медпункті підприємства надаються медичні послуги для працюючих та членів Товариства та невідкладна медична допомога.

9 липня в клубі підприємства для членів ВПО УТОС було організовано захід з євангелізації та роздано продуктові пакети 90 штук.

Наприкінці липня за тісної співпраці адміністрації підприємства з міським департаментом соціальної політики всім членам ВПО УТОС та пенсіонерам підприємства була надана допомога у вигляді крупи та солі, яку отримали 150 чоловік, а за підтримки церкви християн віри євангельської була надана допомога гігієнічними засобами.

Крім того, благодійна допомога церквою надана у вигляді медикаментів, перев’язувальних матеріалів, шприців, тонометру, рукавиць, антисептиків, яка спрямована на потреби медпункту та гуртожитку.

З 2 по 4 серпня на виконання Всесвітньої продовольчої програми (WFP), що надається в наслідок збройної агресії російської федерації у період дії воєнного стану, для членів Рівненської ВПО УТОС надана благодійна допомога у виді продуктового набору в кількості 104 штук.

Оператором ПК  було надано більше 40  фахових консультацій особам з інвалідністю по зору з налаштування комп’ютерної техніки та сенсорних телефонів.

Правління ВПО УТОС регулярно здійснює моніторинг дотримання правил проживання мешканцями в гуртожитку підприємства та надання послуг мешканцям, та проводить з адміністрацією обговорення нагальних питань на зборах щомісячно.

Рівненська обласна організація УТОС

Житомирська обласна організація УТОС інформує про роботу організації в липні 2022 року

Завдяки співпраці Житомирської обласної організації Українського товариства сліпих в липні 2022 року зі спонсорами, благодійними організаціями та постійному контакту з членами УТОС:

  • понад 20  родин  членів  УТОС з  міст  Бердичева, Житомира, Коростеня  та Новоград-Волинського,  що  мають  неповнолітніх  дітей,  отримали  набори  продуктів  харчування  від  БФ «Зростай в родині».
  • 26-29 липня  понад 40 родин членів Житомирських ВПО та ТПО  отримали   продукти харчування  (картоплю, капусту, буряк, цибулю, часник) від Юрія Журбенка, БФ «Людяність».  Доставка вказаних  овочів  стала  можливою  завдяки фінансовій  допомозі депутата ЖМР  Людмили  Кропивницької.
  • протягом липня понад 20  родин членів  Житомирських ВПО та ТПО  отримали медикаменти від   волонтерського штабу ДІЯ  РАЗОМ та інших волонтерів.
  •  члени Бердичівської ТПО отримали  100 наборів продуктів харчування, які були надані  соціальними партнерами, благодійними організаціями, фондами та волонтерами.
  • понад  80  родин членів Бердичівської ТПО  отримали медикаменти від   волонтерського штабу ДІЯ  РАЗОМ та інших волонтерів.
  • від Християнської церкви Віри, Надії, Любові в липні 30 родин членів Коростенської ВПО отримали   продуктові набори. Від Коростенської міської ради члени Коростенських ВПО та ТПО одержували набори продуктів харчування.
  • понад 60 родин членів Коростенських ВПО та ТПО отримали медикаменти від   волонтерського штабу ДІЯ  РАЗОМ та інших волонтерів.
  • місія служіння незрячим протягом липня надавала допомогу 15 родинам  членів Новоград-Волинської ТПО – продукти харчування  (овочі, фрукти та крупи). Членам організації надавалася психологічна та духовна підтримка,  птакож людей  пригощали солодощами.
  • понад 20 родин членів Новоград-Волинської ТПО отримали медикаменти від   волонтерського штабу ДІЯ  РАЗОМ.
  • працівники  Житомирської  обласної   організації  УТОС  телефоном,  через  соціальні  мережі  (спеціальні  групи в  Facebook,  Viber)  та  особисто  інформували про  існуючі форми  та види соціального захисту та забезпечення, зокрема, від міжнародних організацій, надавали  консультації юридичного,  психологічного  характеру, а також  щодо користування засобами технічної реабілітації, допомагали у складанні та оформленні різноманітних документів,  сприяли адаптації, соціалізації  та  реабілітації, систематично співпрацювали з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, благодійними фондами та організаціями, юридичними та фізичними особами з метою розширення  спектру та підвищення рівня соціального захисту та забезпечення членів  організації, а також здійснювали іншу соціальну роботу, в тому числі фізичний супровід, доставку додому важкохворим, одиноким особам  продукти харчування, медикаменти тощо.

Голова правління Житомирської обласної організації УТОС, Ірина СМІРНОВА

Людей з інвалідністю по зору у Полтавській області забезпечили хлібом і продуктами

Полтавська обласна організація Українського товариства сліпих докладає зусиль для забезпечення членів УТОС, які перебувають на обліку в первинних організаціях УТОС в Полтавській області, хлібом і продуктами харчування першої необхідності.

Завдяки співпраці Полтавської обласної організації Українського товариства сліпих з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України, усіма первинними організаціями УТОС в Полтавській області отримано і роздано продуктові набори від Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Всього членами структурних підрозділів Полтавської обласної організації УТОС отримано 996 продуктових наборів, у тому числі 400 членів Полтавської ТПО УТОС.

На жаль, не вдалося охопити мешканців населених пунктів, які знаходяться далеко від первинних організацій.

1 набір вагою понад 17 кілограмів містив сім з половиною кілограмів рису, 15 пачок спагетті вагою по 0.5 кг, 5 банок м’ясних консервів і літру олії.

З 14 квітня у Полтаві до первинної організації УТОС регулярно доставляють хліб, який члени організації отримують безкоштовно. Станом на 12 серпня Полтавською ТПО УТОС роздано 6198 хлібин.

Члени Полтавської ТПО УТОС отримали хліб
Члени Полтавської ТПО УТОС отримали хліб

З 13 червня волонтери доставляють хліб до Кременчуцької та Лубенської ТВПО УТОС. У зазначених організаціях члени УТОС, у тому числі внутрішньо переміщені особи отримують хліб безкоштовно.

Члени Кременчуцької ТПО УТОС отримали хліб.
Члени Кременчуцької ТПО УТОС отримали хліб

Регулярна доставка хліба стала можливою, завдяки співпраці Полтавської обласної організації УТОС з церквою адвентистів сьомого дня Полтави, Кременчука та Лубен. Дякуємо керівникам зазначеною церкви за те, що знаходять можливість доставляти хліб до наших первинних організацій, що позбавляє людей з інвалідністю по зору від перебування у шалених чергах на пунктах видачі хліба у містах, а також від подорожей до цих пунктів, які знаходяться далеко від УТОСівських первинок.

РОБОТА УТОС ПІД ГУРКІТ ВІЙНИ

У важку хвилину необхідно гуртуватися, аби, допомагаючи одне одному,  пліч-о-пліч вистояти і пережити складні часи.  Наразі в Україні триває повномасштабна війна, розв’язана Російською Федерацією. На жаль, через це ми не можемо, як раніше, збиратися і вирішувати свої нагальні питання.  А їх накопичилося чимало. В зв’язку з цим 3 серпня 2022 року була проведена в онлайн – режимі конференція голів обласних і первинних організацій УТОС, присвячена роботі обласних і первинних організацій УТОС в умовах воєнного стану. Захід ініціював та проводив заступник голови ЦП УТОС М.М.Новосецький завдяки технічному забезпеченню директора НІКЦ УТОС В.О.Гордійко.

В онлайн – конференції взяло участь понад сімдесят учасників. Окрім керівників організацій УТОС на заході були присутні: голова ЦП УТОС Більчич В.М., перший заступник голови ЦП УТОС Кіт С.В., заступник голови ЦП УТОС Новосецький М.М.. Також до участі у конференції був запрошений Котик Є.Д., який  донедавна займав посаду першого заступника Міністра соціальної політики України і є автором постанови про фінансування громадських організацій  осіб з інвалідністю під час дії воєнного стану. Нагадуємо, що відповідно до цієї постанови, держава надає фінансування лише тим організаціям, що надають послуги, необхідні під час бойових дій.  Зокрема:  допомогу із переїздом, розміщення тимчасово переміщених осіб, забезпечення продуктовими наборами, гаряче харчування,  супровід, психологічна допомога – тим, хто цього потребує.

Високопосадовець, якому було запропоновано слово фактично на самому початку  заходу,  виступив із достатньо гострою промовою, у якій обґрунтовував дії уряду і наголошував на тому, що УТОС має постійно доводити свою ефективність, надаючи конкретні  та докладні звіти про те, що зроблено для незрячих.  Інформація має бути  детальною  і максимально повною.

Хоча претензії Котика Є.Д. щодо діяльності нашого Товариства не відповідають дійсності. Насправді,  як керівництво ЦП УТОС так і директори підприємств і керівники організацій УТОС на місцях, роблять багато життєво необхідної, повсякденної, потрібної роботи для соціального захисту незрячих людей.  Навіть попри відсутності заробітної плати.

Про роботу Центрального правління УТОС у своєму виступі зазначив перший заступник голови ЦП УТОС Кіт С.В., який спростував закиди екс-заступника Міністра соцполітики Котика Є.Д.  Він розповів, що напрацювання щодо проекту з фінансування нашого Товариства, апарат Центрального правління УТОС розпочав ще в кінці минулого, 2021 року, після наради в Офісі Президента України другого грудня 2021 року. Проектні документи були подані до Міністерства соціальної політики до 1 січня 2022 року. В Мінсоцполітики вони пролежали до початку війни і в результаті втратили свою актуальність. Починаючи з середини березня цього року голова ЦП УТОС В.М.Більчич, заступник голови ЦП УТОС М.М.Новосецький та ініціативна група з УТОС неодноразово зустрічалися з Міністром соціальної політики України та її заступниками і, зокрема, Є.Д.Котиком. В результаті цих зустрічей керівництвом Центрального правління УТОС у квітні місяці до Мінсоцполітики був поданий новий проект постанови про фінансування реабілітаційних закладів, де УТОС і УТОГ йшли окремим рядком. На жаль, цей проект більше двох місяців пролежав на столі Є.Д.Котика. За увесь цей час він не наклав свою резолюцію і не подав документи на розгляд Уряду. Всі проектні матеріали щодо фінансування, що подавалися з боку Центрального правління до Мінсоцполітики, зареєстровані і мають вхідні номери.

Як свідчать численні факти, про які зазначали  учасники конференції, для своїх підопічних більшість первинок УТОС робить багато і фактично усе можливе за даних умов. Але  доволі часто окремі організації, зокрема обласні, зволікають із підготовкою звітів і своєчасною передачею їх у ЦП. На цьому наголосив у своєму виступі начальник юридичного відділу ЦП УТОС Філіп С.Ю..

Тож, на конференції було розглянуто питання щодо напрацювання нової форми звітів про здійснену роботу та про навчання голів обласних організацій УТОС з написання грантів.

Порушувалися також питання про оплату хоча б для зрячих  помічників керівництва організацій УТОС, адже без допомоги зрячої людини той же звіт підготувати незрячому керівнику  складно. А зрячі люди, які навіть і пенсії не отримують, звичайно, не можуть жити без зарплатні, як змушені тепер працювати керівники організацій УТОС.

Ще одна була порушена болюча тема  – оплата комунальних послуг організацій УТОС. Також було запропоновано учасникам конференції надання  працівниками ЦП УТОС юридичної допомоги.

Приємно, що на заході був й позитив. Про свої  досягнення у воєнних  нелегких умовах розповіли керівники  обласних та первинних організацій Товариства із Полтавщини, Львівщини, Хмельниччини, Житомирщини, Одещини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Вінничини. Зокрема, велике зацікавлення викликав виступ  керівника Львівської обласної організації УТОС Л. Д. Кукурузи, яка вже має досвід  у реалізації проектів на здобуття грантів.

Конференція тривала близько трьох годин. Учасники  ділилися наболілим, ставили запитання, обмінювалися  досвідом.  Керівники багатьох організацій Товариства, навіть у такий  важкий період, не отримуючи зарпатні , працюють, допомагають  людям, знаходять спонсорів та морально підтримують незрячих, які під час війни почуваються особливо беззахісними.  За словами одного із учасників: «Ми робимо цю «тиху» роботу, яку  не помічають, але без якої залишити людей не можна».

 Підбіваючи підсумки онлай-зустрічі заступник голови ЦП УТОС    М. М. Новосецький зазначив, що такі зустрічі вкрай потрібні у наш час аби підтримати єдність Товариства. Тож, вони мають відбуватися й надалі.

Праця довжиною в 15 років. Член Кам’янець-Подільської ТПО Хмельницької обласної організації УТОС видав книгу власним коштом

Дитинство. Спогади про початок війни.

Володимир Петрович Волков народився 25 травня 1937 року в м. Новоград-Волинський в сім’ї військовослужбовця. Батько його на той час уже був підполковником та командиром танкового полку.

Війна та бомбардування німецьких загарбників маленького Володю з мамою застала в потязі до Одеси.

Володимир Петрович згадує, як потяг зупинився, тому що дуже близько до колії лежали міни. Всіх пасажирів вивели з вагонів та машиніст спробував проїхати, а в той час в небі з’явилися німецькі літаки і почали скидати бомби. Мама собою закрила сина, і вони залишилися живими та неушкодженими, хоча поряд було дуже багато жертв. Після цього їх подорож змінилася евакуацією. Замість сонячної рідної Одеси Володимир Петрович з мамою зустрічаються з бабусею та старшою сестрою та  попадають в евакуаційний потяг до  Челябінська, а батько залишається зі своїм полком захищати країну від фашистів.

В Челябінськ вони прибули з однією валізою, але так як були сім’єю військовослужбовця, їм швидко знайшли житло та роботу, але при першій можливості в квітні 1944 року, після звільнення Вінниці,  переїзжають в Вінницю.

В цей час батько Володимира Петровича вважався безвісти зниклим. Але насправді був взятий в полон в бою за Дубно. Тричі намагався втекти з полону, але спроби були не вдалими, тому Петро Ілліч налагодив стосунки з іншими полоненими та почали підпільну боротьбу проти фашистів. Згодом воював в офіцерському полку 2-го Українського фронту створеного з військовополонених. Петро Ілліч служив офіцером до 1950 року.

Епоха УТОС: коротко про головне

В 1960 році Володимир Петрович закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний університет та приступив до роботи вчителем фізики. У 1973 році під час уроку Володимир Петрович зрозумів, що почав дуже погано бачити та майже не бачить того що діти пишуть на дошці, та прийняв важке  для себе рішення – припинення вчительської кар’єри.

Після звільнення зі школи, в пошуках роботи доля привела Володимира Петровича в УТОС.

З травня 1973 року Володимира Петровича Волкова призначено директором Кам’янець- Подільського УВП УТОС, де пропрацював 5 років та повністю змінив долю та спеціалізацію підприємства. Після закінчення  строку контракту Володимира Петровича постановою Президії ЦП УТОС перевели на посаду директора Сімферопольського УВП УТОС, де він пропрацював до вересня 1986 року.

З вересня 1986 року до листопада 1989 року Володимир Петрович працює головою Кримської обласної ради первинних організацій УТОС.

У 1989 році помер батько, Петро Ілліч Волков, і доля повернула нашого героя назад в батьківській будинок в м. Кам’янець – Подільський. Прийшовши на рідне підприємство, в пошуках роботи, Володимира Петровича обрали головою профспілкового комітету Кам’янець – Подільського УВП де пропрацював до 2010 року.

Незважаючи на свій поважний вік, Володимир Петрович не зміг бути без роботи та очолив гурток шахів на підприємстві.

За час роботи Володимир Петрович проявляв себе кваліфікованим спеціалістом, надзвичайно працелюбним, ініціативним працівником. Нагороджений медаллю “За Додоблесный труд”, “Ветаран праці”, великою кількістю почесних грамот, подяк.

З чого почалося написання книги?

У 2008 році Володимиру Петровичу друзі подарували книгу російського історика Олексія Ісаєва “Дубно 1941”

Прочитавши її, наш герой зрозумів, що історія дуже йому знайома, але дійові особи мали б бути інші…

Так, Володимир Петрович зрозумів, що перемоги та подвиги його батька, підполковника Волкова та його полку, приписали зовсім іншій людині. Звертався герой і до автора, і до видавництва, але все без толку. Незважаючи на вік, дуже поганий зір та інші хвороби, Володимир Петрович знайшов всі записи свого батька, вирізки з газет, виписки з архівів, згадуючи всі розповіді Петра Ілліча почав писати книгу.

Давалося це важко, бо постійно потрібно було когось просити надрукувати текст, прочитати інформацію, тощо, тому історія написання книги зайняла 15 років.

Звичайно, працівники Кам’янець – Подільського УВП, ТПО, обласної організації підтримували Володимира Петровича в його бажанні, всіляко допомогали. І ось нарешті інформація зібрана, кошти відкладені і перших 100 книг надруковані.

Свої книги, Володимир Петрович дарує друзям, колегам також планує передати до бібліотеки підприємства.

Наш герой хоче, щоб чим більше людей дізналися про справжнього підполковника Волкова та його полк.

Сьогодення.

Сьогодні Володимир Петрович вдруге в своєму житті переживає війну, бомбардування, ракетні обстріли… боляче це все відчувати в такому поважному віці. Але наш герой вірить в найшвидшу перемогу України, що наші військові “дадуть такого жару”, що ті кати більше не захочуть дивитися в нашу сторону.

Володимир Петрович бажає усім українцям мирного неба, швидкої перемоги, віри в себе. Не боятися перешкод на своєму шляху, незважаючи на вік, здоров’я та інші проблеми.

Володимир Петрович зараз проживає сам, діти проживають за кордоном. Вони часто спілкуються за допомогою Інтернету, але людина в такому віці потребує більшої уваги, тому працівники підприємства, ТПО, обласної організації відвідують його, допомагають по господарству та в побуті, а він часто відвідує УТОС, бо це вже його сім’я.

А ми побажаємо Володимиру Петровичу міцного здоров’я, довгих років життя, мирного неба. Бути таким же позитивним, наполегливим, а ми завжди будемо його підтримувати та допомогати.

Все буде Україна.

Ірина КАЛЮЖНА

Подяка членів УТОС Діпропетровській обласній організації УТОС

В Дніпропетровській територіально первинній організації УТОС члени УТОС одержали спонсорську допомогу від Церкви “Благая весть” в кількості 100 коробок вагою 17,42 кг кожна. Особи з інвалідністю по зору дуже вдячні голові правління Горбенку В.Г. та представникам церкви за турботу до них в такий важкий час, а представники церкви завірили, що найближчим часом таку допомогу члени нашої організації отримають знову.
Низкий уклін всім, хто дбає та допомагає членам УТОС в цей скрутний час.
Члени Дніпропетровської ТПО УТОС

Для членів Рівненської ВПО УТОС надана благодійна допомога у вигляді продуктових наборів

На минулому тижні на виконання Всесвітньої продовольчої програми (WFP) (Всесвітня допомога від ООН), що надається в наслідок збройної агресії російської федерації у період дії воєнного стану, для членів Рівненської ВПО УТОС надана благодійна допомога у вигляді продуктових наборів у кількості 104 штук.

Дякуємо Поліщуку Петру, керівнику відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», за координацію по доставці продуктових наборів. Рівненська ВПО УТОС сформувала списки та доклала усі зусилля для забезпечення, потребуючих членів УТОС, гуманітарною допомогою. Активну участь у роздачі продуктових наборів взяли члени первинних організацій Рівненської області – Озарчук Петро, Асєєва Ніна, Береза Ірина.

Всім учасника цієї допомоги щира подяка.

Голова правління Рівненської ВПО УТОС

Роздано продуктові набори для членів Сумської обласної організації УТОС

Сумська обласна організація УТОС завжди допомагала і зараз шукає спонсорів які зможуть допомогти особам з порушеннями зору, які є членами нашої організації.  Завдяки такій співпраці, другого та десятого червня ми отримали 54 продуктових наборів і роздали членам нашої організації згідно списку. Одна з благодійних організацій на наше звернення надала гуманітарну допомогу нашимчленам – продуктові набори в кількості 70 штук. Кожен такий набір мав вагу 17, 5 кг.

При роздачі гуманітарної допомоги ми також інформуємо членів УТОС де можна отримати медичну  та інші види допомог в нашому місті.

Голова правління Сумської ОО УТОС, Прихожай Б.С.

 

Із доцентів – у працівники кол-центру. Історія вінничанки, яка втратила зір

Джерела:
Наталя Тарасюк – має інвалідність по зору другої групи, член виробничої первинної організації УТОС вінницького підприємства незрячих. Але так було не завжди.
До 2017 року Наталя Тарасюк мала хороший зір і працювала на кафедрі економіки і підприємництва Вінницького національного технічного університету, займала посаду доцента. Захистила кандидатську дисертацію у економічній сфері, тобто є кандидатом наук. 13 років була у виші, викладала економічні предмети: менеджмент та маркетинг, ціноутворення тощо.
Коли Наталя Тарасюк почала втрачати зір, звільнилася із роботи. Бо готуватися до занять і вести лекції стало дуже важко. Тоді Наталя завітала до вінницького осередку Українського товариства сліпих, де їй надали моральну і спеціалізовану підтримку.
-Тоді я не знала, чим далі буду займатися у житті. Не була поінформована щодо програм на комп’ютері і телефоні, які озвучують текст. Приблизно півроку я фактично була відрізана від світу, бо не могла користуватися цими звичними для всіх пристроями. Навіть зателефонувати нікому не мала можливості. На підприємстві незрячих дізналася, які програми можуть мені допомогти і як далі жити повноцінним життям, – каже Наталя Тарасюк.
Наталя Тарасюк разом із колегою Оксаною Войтко брала участь у створенні і роботі підприємства «КлубОК», на якому незрячі вінничани та люди з пррушеннями опорно-рухового апарату в’язали екотовари. В зв’язку із війною та переходом на іншу роботу вона призупинила цю діяльність.
Згодом Наталя працювала в компанії «Бритіш Американ Тобакко». Там вона не лише спілкувалася із клієнтами, але й призначала їм зустрічі, проводила презентації.  Також робила і у декількох кол-центрах (організації, що займаються обробкою звернень та інформуванням по голосових каналах зв’язку в інтересах замовника).
Нині робить Наталя Тарасюк на ізраїльський ринок, просуває послуги одного із мобільних операторів. Робочий день в кол-центрі складає 5,5 – 6 годин.
-Людині із залишками зору в кол-центрі працювати нескладно. Хоча не всі незрячі хочуть працевлаштовуватися таким чином. Коли я була керівником групи в одному із кол-центрів, пропонувала роботу багатьом людям з інвалідністю, але із різних причини майже ніхто не лишився. Взагалі людина із залишками зору може працювати практично на будь-якому місці за умови, якщо це не загрожує її здоров’ю і життю. Також при цьому має виконуватися індивідуальна програма реабілітації особи із інвалідністю, яку надають у центрі медико-соціальної експертизи, – розповідає Наталя Тарасюк.
На нинішній роботі вона пропонує переходити на послуги одного із операторів мобільного зв’язку мешканцям Ізраїлю. Зробити в цій країні це не можна самотужки, а лише за допомогою представника компанії.
Наталя спілкується із клієнтами російською мовою, яку розуміє приблизно третина мешканців Ізраїлю. Якщо людина не розуміє її, вибачається і припиняє розмову. Тому знання івриту чи англійської мови не потрібні. А ось гарні економічні знання Наталі Тарасюк даються взнаки.
-Нещодавно клієнт кол-центру зауважив, що я не своєму місці, що я достойна більшого. Він почав допитуватися, де я вчилася, де працювала. Але я не жалкую, що в свій час звільнилася із вишу. Бо тоді було складно готуватися до занять, шукати аудиторію, відмічати студентів у списку. Нині я вже адаптована до свого стану. І, напевно, могла б знову працювати викладачем. Але поки що не хочу, мене влаштовує нинішній статус, – наголошує Наталя Тарасюк
Наталя має родину, чоловіка і 13-річну дитину. Тож допомагати жінці із порушеннями зору є кому. Під час війни Наталя хотіла активно допомогати військовим – плести маскувальні сітки. На жаль, ніхто навчати слабозору людину цьому не захотів, і її бажання не втілилося у життя.
-Я не думала їхати під час війни за кордон, як деякі інші незрячі люди. Вірю у перемогу України. Окрім того, не готова залишати чоловіка і власний дім. І вважаю, що виїздити наразі із Вінниці немає потреби. На відміну від деяких українців з окупованих територій, які не мають житла, – прокоментувала  Наталя Тарасюк
Пресслужба Вінницької обласної організації УТОС

В І Д Г У К  про заходи Реабілітаційного центру УТОС

Спільна співпраця Реабілітаційного центру УТОС і громадської організації «Самаритяни України», київського відділення по Проекту з психологічної підтримки населення під час війни, надала можливість навчання по подоланню емоційних стресів і набуття навиків саморегулювання в стресових ситуаціях в умовах війни незрячим людям.

Психологічні семінари-тренінги, вправи на подолання стресів, заняття – тренінги по позитивному мисленню, майстер–класи на розвиток моторики рук, екскурсії до українських музеїв позитивно впливають на людей з інвалідністю, піднімають їх патріотичний дух і гордість за рідну Україну.

Дякуємо громадській  організації за співпрацю та надання психологічної підтримки для людей з порушеннями зору у цей нелегкий час.

В.о. директора РЦ УТОС,  Софія Стаховіч