Українське товариство сліпих

Виповнилося 10 років службі супроводу незрячих, яка з 2011 року працює при Рівненському УВП УТОС. Відтоді номер телефону 26-44-34, за яким можна замовити послугу із супроводу незрячих у Рівному, став гарячим від частих дзвінків клієнтів.

Цей новий напрям роботи розпочався в рамках партнерської співпраці між Рівненським центром зайнятості та Рівненським УВП УТОС. До 2016 року міський центр зайнятості повністю оплачував працю зайнятих супроводом. Згодом на паритетних засадах співфінансували надання цієї соціальної послуги міська рада і міський центр зайнятості.

До роботи служби залучають безробітних, які перебувають на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості. Це чуйні та доброзичливі жінки, серед яких є також особи з інвалідністю.

Директор Рівненського УВП УТОС Ігор Подранецький час від часу цікавиться враженнями отримувачів послуги супроводу, аналізує отримані відгуки і враховує їх для подальшого поліпшення якості роботи.

– Із кожною людиною з центру зайнятості, перед тим як вона приступить до своїх обов’язків, спілкуюсь особисто, – розповідає Ігор Подранецький. – Адже їхні підопічні – люди специфічні, часто вони потребують не лише фізичної, але й психологічної підтримки. Тож соціальні працівники повинні бути добрими, відповідальними, вміти перейматися чужими проблемами і завжди готовими прийти на допомогу.

Один із п’яти працівників служби супроводу виконує функції диспетчера, тобто координує діяльність кожного з них. Робоче місце для диспетчера створили на підприємстві УТОС. Першим працевлаштували на нього Віктора Юсіна, чоловіка з інвалідністю по зору, виділили йому один із стаціонарних телефонів підприємства.

Диспетчер приймає замовлення на отримання послуги супроводу, а чотири соціальні працівники, яких центр зайнятості спрямував на оплачувані громадські роботи, ці замовлення виконують. Завдяки цьому вдається застосовувати індивідуальний підхід: враховувати фізичний стан, потреби, вік, стать і з повагою ставитися до кожного клієнта. Саме таким і є стиль роботи теперішнього диспетчера Наталії Дячук.

Незрячих супроводжують на роботу, в медичні та соціальні заклади, аптеку, магазин чи бібліотеку. Завдяки супроводу незрячі рівняни мають можливість безперешкодно подавати документи в органи державної влади чи місцевого самоврядування, безпечно прямувати в організації та установи, придбати необхідні ліки, отримувати медичні послуги, відвідувати різноманітні заходи громадських організацій, репетиції хору в утосівському клубі тощо. Для людей з вадами зору така допомога дуже суттєва, бо вона забезпечує їм соціальну інтеграцію, розширює коло спілкування, робить життя більш повноцінним.

Постійно дбає керівник підприємства і про підвищення кваліфікації своїх працівників, організовуючи обмін досвідом супроводу та вживаючи заходи для ефективного надання соціальної послуги фізичного супроводу. Адже служба супроводу незрячих – важливий соціальний проєкт, який допомагає багатьом людям з порушенням зору бути повноправними учасниками соціального та економічного життя.

6 червня 2021 року, у Центральній районній бібліотеці Дніпровського району міста Києва відбувся творчий вечір нашого поета Євгенія Познанського. Захід було організовано завдяки плідній співпраці працівників бібліотеки та клубу підприємства Київського УВП №4 УТОС, із якого починав поет свій  трудовий шлях.

У заході взяли участь талановиті  митці, заслужений артист, керівник гурту «Завжди Зелені», композитор, Андрій Іванов, автор та виконавець пісень, переможець конкурсів пісенної творчості Іванна Братусь, бард Сергій Поминальник. Пісні на вірші Євгенія Познанського у виконанні  талановитих митців, стали окрасою вечора.

Творчій вечір майстерно вели, створюючи дружню, невимушену атмосферу працівниця бібліотеки  – Ольга Кушнерік та директор клубу Київського УВП №4 УТОС, голова виробничої первинної організації – Ольга Бойко.

Поезії Євгенія Познанського лунали у щирім та виразнім виконанні шанувальників його творчості: Ганни Стоянової –  диригента та викладача, керівника інклюзивного відділу Київського державного будинку художньої та технічної творчості; Надії Коробчук – філолога, випускниці КНУ ім. Т. Шевченко, члена Київського ТПО №1; і  читці декламатори клубу УВП №4 Вікторія Герасименко та Томіла Кущенко. Кілька поезій виконали самі ведучі Ольга Кушнерік та Ольга Бойко. На свято  завітали читачі бібліотеки, любителі поезії та гарної пісні. І їх очікування не були марними.

До програми увійшли різноманітні поезії Є. В. Познанського, які  представляли  різні грані його творчості – від громадянської лірики та релігійної поезії і до  пейзажної лірики та  віршованої казки; від таких складних, класичних форм, як рондель і сонет і до верлібру, бо поет свідомо не хоче обмежувати свою творчість у рамках одного жанру. Біль за Україну та віра у перемогу добра, відданість вічним ідеалам православної віри, мистецтва, кохання наповнювали вірші Є. В. Познанського. Дуже тепло та приязно глядачі вітали ці вірші.

Захід проходив із дотриманням усіх необхідних норм безпеки, обумовлених епідемічною ситуацією.

 Початково, ця зустріч  планувалася до Всесвітнього дня поезії, якій відзначається 21 березня, але через карантинні обмеження захід було перенесено. Проте шосте червня це день, який  навічно внесено до історії поезії, бо саме 6 червня народився один з найвидатніших поетів світу –  О. С. Пушкін. Тож, вірш Є. В. Познанського,  присвячений цьому  генію пролунав одним з перших на святі.

Не бува, є свята без подарунків. Бібліотеці імені П.Тичини з метою поповнення фонду було передано один примірник двотомного інклюзивного видання «Торкнутися слова. Це можливо» до якого увійшли твори двадцяти незрячих поетів, у тому числі й Є. В. Познанського. При цьому присутні могли побачити, як незрячі читають книжки шрифтом Брайля.  Віртуозне, швидке та виразне читання продемонструвала Надія Коробчук.

Нікого не залишив байдужим ангельський спів Іванни Братусь. Її пісні душевні, романтичні торкаються найсокровенніших струн душі. Іванна Братусь є авторкою кількох альбомів пісень «Твій сад», «Територія любові»,  та інших.

Відомий маестро, виконавець людина великої душі та таланту Андрій Іванов, щедро дарував свій невгамовний оптимізм, його пісні заряджали усіх бадьорістю та оптимізмом.

Молодий маестро Сергій Поминальник одразу завоював симпатії усіх присутніх, виконавши низку своїх пісень на вірші Є. В, Познанського.

 Дуже зворушливим став виступ київського поета Ярослава Кондратюка. Друг винуватця свята, пан Ярослав, не став декламувати власні твори, а щиро та душевно прочитав один з ліричних віршів Євгенія Познанського та щиро привітав друга із важливою подією у творчім житті, яким став для поета цей вечір. Зустріч транслювалася у прямому ефірі у Фейсбуці. Майстерну зйомку вів співробітник клубу УВП №4 Юлій Тонкоглас.

Глядачі дякували  поету, організаторам та  учасникам за щирість, теплоту та дружню обстановку, бажали успіхів в подальшому та нових зустрічей.

Голова ВПО Київського УВП №4 УТОС, директор клубу О.П.Бойко.

5 червня 2021 року у місті Луцьк проходив Міжнародний мистецький фестиваль для людей з інвалідністю «Барви творчості».

Фестиваль проводився з метою залучення людей з інвалідністю до занять різними видами художньої творчості, виявлення нових талантів, удосконалення їх професійної майстерності, реабілітації та соціалізації засобами культури та мистецтва людей з інвалідністю, їх інтеграції у суспільстві.

На сцені Луцького палацу культури виступали колективи з різних куточків України і країни Польща.

У фестивалі з піснею Ігоря Баранюка, «На Волині в казковому краї», виступив народний ансамбль «Лучанка» Луцької ТПО УТОС.

Всі учасники фестивалю були нагороджені дипломами та подарунками.

5 червня 2021 року в м. Кам’янець-Подільський відбувся фолькльорно-етнографічний фестиваль «Нетлінна спадщина глибин Дністра». Народний оркестр сопілкарів «Фольклор» Кам’янець-Подільського УВП УТОС під керівництвом Сергія Касприка прийняв участь у фестивалі.

Сопілкарі відзначилися своїм професіоналізмом та завзятістю. Глядачі та учасники фестивалю були вражені виступом народного оркестру.

Єдиний в Україні оркестр незрячих сопілкарів «Фольклор» виступає на громадських засадах, навіть у скрутні часи, без фінансової підтримки, сопілкарі не покидають свою справу, а продовжують працювати та дарувати глядачам нові композиції.

1 червня 2020 року на 77–ому році життя відійшов у вічність багаторічний керівник Волинської обласної організації УТОС Юрій Прокопович Симончук.

До сумних роковин у первинних осередках Волині відбулися заходи, приурочені Дню вшанування пам’яті талановитого педагога, хорошого і надійного колеги, мудрого керівника, котрий понад 50 років свого життя присвятив служінню людям.

У кімнаті дозвілля ГО «Луцька міська територіальна первинна організація УТОС» зібралися працівники, представники духовенства, влади, члени правління, члени школи духовності, що діє при Волинському реабілітаційному центрі, викладачі та студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки та Луцького національного технічного університету, вчителі Луцького реабілітаційного центру № 8, щоб перегорнути сторінки книги життя Юрія Прокоповича, усвідомити його багатогранну діяльність як учителя-філолога, історика за фахом, захисника прав незрячих за покликом долі, людину сильної волі і незламного духу, одержиму у своєму служінні незрячим.

У споминах виступаючих, директора Волинського Фонду соціального захисту інвалідів Валерія Шевчука, директора Луцького УВП Алли Суховершко, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедрою Луцького національного технічного університету Юрія Тулашвілі, доцента кафедри Волинського національного університету імені Лесі Українки Людмили Стасюк, вчителя вищої категорії Луцького реабілітаційного центру № 8 Наталії Ройко, ветеранів УТОСу, Софії Халєєвої, Віктора Шумковського, студентів, членів Товариства звучали теплі слова про Юрія Прокоповича, особистості цілеспрямованої, як яскравого прикладу самоутвердження людини з інвалідністю, гідного наслідування.

Кажуть, люди живуть доти, доки їх пам’ятають. Хай буде світлою пам’ять про Юрія Прокоповича Симончука…

4 червня 2021 року в приміщенні Рівненської обласної організації УТОС відзначили 88-річчя від дня заснування Українського товариства сліпих. Дата вельми визначна. Це історія нашого товариства із злетами та падіннями. Але чи не найважчі часи переживаємо саме в останні роки… Але, як кажуть в народі, аби не впасти з ніг міцно тримаємось, підтримуючі одне одного…

Щоб прикрасити сьогоднішній день незабули про нас спонсори, передали солодощі. Щиро дякуємо Тетяні Чубай та Євгенії Фалко! Здоров’я Вам міцного, добробуту, благополуччя та Божого благословіння на добрі справи!!!

Щиро вітаю всіх утосівців з 88-ою річницею утворення українського товариства сліпих.

Голова Рівненської ОО УТОС Любов Боровська.