Українське товариство сліпих

Київську міську організацію УТОС, яка об’єднує по м. Києву декілька організацій УТОС, неодноразово перевіряють різні міські структури. Чомусь вважається, що такі перевірки додають в діяльності більше порядку, але насправді лише забирають багато часу, відволікають від роботи і призводять до певних витрат: часу, паперу, фарби тощо.

Оскільки КМО УТОС є як би найбільшою базовою організацією сліпих в столиці, то всі міські структури вирішують з нею справи по самих різних питаннях: діяльності сліпих; інфраструктури для сліпих; переходів; земельних питань; табличок; зупинок; електронних квитків; кіно для незрячих та інше. Можливо, по певних питаннях структурам КМДА логічно було б збирати всі організації УТОС та ті організації, які займаються проблемами сліпих і проводити загальне опитування чи опрацьовувати спільно певні питання зі всіма.

Є досить спірні питання, на які б ми, думаю, отримали різні відповіді від керівників організацій, які опікуються проблемами сліпих, так, наприклад, в м. Києві пропонується в багатьох місцях розмістити звукові маячки, які будуть включатись і подавати звуковий сигнал лише тоді, коли у незрячої людини, яка проходить повз об’єкт, буде в кишені брелок (вартістю біля 300 грн.), або в її мобільному телефоні буде встановлена певна програма.  Ось тут можуть виникнути різні думки і пропозиції; з однієї сторони добре, що за рахунок Київського бюджету будуть встановлені такі звукові маячки на необхідних об’єктах (будинках історичних, державних, райсоцзабесах, пенсійних фондах тощо), а з іншої сторони, чи багато наших людей закупить собі такі брелки і чи завжди вони будуть їх при собі носити?

Приблизно такі питання повинні вирішуватись спільно десь на круглих столах, нарадах, зборах.

Нижче фото після чергової перевірки 11.06.2019р. КМО УТОС.

На сьогодні в м. Києві є немало людей з вадами зору, які на досить серйозному рівні можуть представляти шахову команду столиці серед інших регіонів нашої держави. Ми не можемо похизуватися, нажаль, широким молодим поповненням, але люди старшого покоління, які представляють шахову коаліцію нашого міста, мають досить високий рівень підготовки.

В м. Києві досить часто проходять змагання з шахів та шашок серед осіб з вадами зору. Інколи це змагання на особисту першість серед чоловіків, інколи – змішана особиста першість серед чоловіків та жінок, а ще рідше – це командна першість міста серед осіб з вадами зору.

Нам неодноразово хотілося б помірятись фаховою підготовкою спортсменів -шахістів з іншими командами деяких підприємств, установ чи організацій. Ми запрошували провести змагання деякі відомі організації, але внаслідок різних причин такі змагання так і не вдалося провести. В той-же час ми розуміємо, що для незрячої особи шахова гра, спілкування, підвищення своєї фаховості – це потрібно, необхідно і корисно.
Сьогодні перед нами стоїть велике завдання – залучати до цього виду спорту молодь з вадами зору, це вкрай необхідно для майбутнього шахової асоціації незрячих спортсменів м. Києва. Потрібно вишукувати таких людей в первинних організаціях м. Києва, серед студентів ВНЗ та шкіл-інтернатів. Таке завдання потрібно ставити перед керівниками структурних підрозділів УТОС та тренерами з шахів та шашок.

Такі змагання (особисті першості з шахів та шашок) як правило, проходять в різних місцях, але найбільше і найчастіше їх проводить Київське УВП №1; ТПО №2 та УВП №2 УТОС.

В Українському товаристві сліпих настали непрості часи коли завдяки ринковим відносинам в промисловості поступово не витримуючи конкуренції занепадають підприємства Товариства сліпих. Це нажаль, невідворотні процеси які навряд хтось може зупинити, хіба, що окрім Держави. Але потрібно зважити, що сьогодні Державі не до нас. Та й в найближчому майбутньому навряд чи щось зміниться. Думаю, що в Україні такі проблеми, що серйозно займатись проблемами осіб з інвалідністю сьогодні ніхто не буде.

Отже, ми самі повинні задуматись над тим як нам діяти надалі. Як нам зберегти наше Товариство? Як нам зберегти наше  майно? Адже воно повинно працювати на майбутні покоління сліпих.

Сьогодні Товариству Держава допомогає утримувати непромгрупу: обласні правління; міжрайонні територіальні організації; гуртожитки; клуби; бази відпочинку; Боярський будинок відпочинку. Безумовно все це підтримується Державою менше ніж на одну третину від нагальної потреби і саме тому у наших працівників постійно виникають проблеми, конфлікти, скарги. Інших джерел фінансової допомоги вищевказаним структурам немає і тому ці проблеми в майбутньому навряд чи будуть подолані, а це означає, що морально-етичний клімат в колективах буде дуже напружений.

Багато наших членів УТОС не зважаючи на ці обставини постійно звертаються до різних інститутів влади. Вони розписують в яскравих кольорах  всі неподобства які є в нашому Товаристві. Безумовно УТОС, як і інші громадські об’єднання має певні недопрацювання, можливо якісь інші недоречності і з цим потрібно боротись, але на мою думку тут в структурах УТОС: на конференціях; на засіданнях; на пленумі ЦП; на з’їзді.

Коли весь час звертатись до влади, то напевно за деякий час виникне у влади втомленість від нас сліпих. Ось, тоді ми можемо втратити значно більше  ніж сьогодні ми маємо проблем. Все таки сьогодні все функціонує. Можливо не досить добре, можливо навіть погано, але все працює і звіти підприємств і організацій показують, що здобутки в роботі таки є. Ну а ось, коли кількість скарг від незрячих дійде до  ватерлінії, то чиновники можуть обрізати нам підтримку, і повірте мені дуже важко буде її  нам повернути назад.

Так на сьогодні  згідно Наказу Мінсоцполитики №339 від 07.03.2019 р. щодо фінансової підтримки всіх Всеукраїнських громадських організацій інвалідів  забезпечено річну підтримку в розмірі – 89 362 400 грн. Тобто це на всі організації інвалідів на весь 2019 рік.  Нам на УТОС виділено 42 876 1 грн. порівняйте  нашим колегам, нечуючим виділено – 23 549 9 грн.  А соь, значно більшій по чисельності ГОІ  СОЇ виділено –  1 240 2 грн. На всі інші  ГОІ  разом виділено – 18 696 2 грн. Тобто давайте разом рахувати співвідношення фінансової підтримки. Якщо вся підтримка ГОІ складає –  89 362 400  грн.,  то скільки відсотків з цієї загальної суми припадає на наш УТОС.

Тож чи не ризикуємо ми тим, що постійно звертаючись до влади  показуємо непорядки в нашому Товаристві.  Цей негатив  (листи, прохання, скарги, телеграми, дзвінки) постійно десь накопичується і він може привести нас до КАТАСТРОФІЧНОГО РЕЗУЛЬТАТУ.

Ось, вже один такий  приклад є. Наш будинок відпочинку в м. Боярка теж мав проблеми в своїй діяльності із-за недостатньої фінансової підтримки ББВ не завжди було досить  якісне харчування, не було опалення, були проблеми з сантехнікою. Адже наші люди інколи ведуть себе дуже незадовільно – скажімо, незряча людина миється в душі і вода переливається і тече на нижній поверх, а ж поки з низу не прибіжать. Ось, потьоки по стінах, ось вам і грибок чи щось подібне. На все це знайшлись три особи під керівництвом В. Цапліна, які тривалий час пишуть листи в різні інстанції. Кількість цих листів десятки. Під кінець, не витримала Києво-Святошинська Держпродспожив служба і через суд закрила діяльність ББВ.

Сьогодні ЦП  просить кошти у керівників підприємств, щоб відремонтувати всі проблемні місця на які нам вказали інспектори. Роботи ведуться як працівниками ББВ так і при допомозі працівників інших УВП, особливо Київських УВП. А щоб зробити все написане інспекторами – потрібні дуже великі кошти.

Ну, а час проходить, літо минає, а будинок відпочинку стоїть, і люди не оздоровлюються. І як бачимо ніхто нічого не може зробити, щоб ББВ почав оздоровлювати інвалідів по зору, а в минулому 2018 році було оздоровлено безкоштовно 517 людей.  А хто виграв від цих скарг – група із цих трьох осіб чи сотні людей, які не змогли безкоштовно оздоровитись?

Тепер щодо діяльності підприємств УТОС. Майже всі вони мають дуже застраріле обладнання, більшість приміщень потребує ремонту, як правило потребує оновлення сантехніка, санвузли, системи опалень.  Чекає ремонту багато дахів. Ця  купа проблем не дає можливість ефективно виготовляти продукцію, платити достатню зарплату, сплачувати податки. В трудових колективах виникає напруженість у відносинах з адміністрацією.  Працівники бажають щоденно  працювати і отримувати сучасну зарплату. Але як адміністрації УВП зводити кінці з кінцями. Обладнання старе, технології застрарілі, продукція неконкурентноздатна, ціна часто вища,   ніж та, що зараз є на базарах на подібні вироби.

Оборотніх коштів не вистачає, а тут ще постійно підвищується сировина, матеріали, енергоносії. Як бути керівникові? Люди вимагають дотримуватись стандартів закріплених законодавством, але як їх дотриматись?

І ось, деякі директори починають нарощувати заборгованість. Інколи вона досягає тривожних розмірів.  Адже таку велику заборгованість яку допустив керівник можна  прирівняти до втрати майна Товариства. Подають судові позови, і щоб розрахуватись приходиться, щось продавати.

Це вкрай тривожно. Ми таким чином проїдаємо майно УТОС. А що лишимо тим незрячим, що будуть після нас.  Можливо вже час подумати, що робити з тими підприємствами, які точно не можна відновити, модернізувати.

Щоб підняти «лежаче» підприємство потрібні мільйони гривень, а їх у нас далеко не одне. Це означає, що вони поступово втрачають свою ціну: протікають дахи; руйнується сантехніка; потребують ремонту приміщення, вікна, двері, сходинкові клітини. Обладнання вкрай застаріле. Сьогодні таке 2лежаче» підприємство коштує декілька мільйонів, а вже завтра на мільйон менше, а потім ще менше. Процес старіння, зношення руйнації будівель і обладнання проходить дуже швидко. Отже знижується, зменшується вартість майна всього нашого Товариства.

Нажаль, зараз ми маємо випадки коли члени трудового колективу вимагають від директора прийняття невигідних підприємству рішень. Це приводить до збитковості виробництва. Заставляють директора нарощувати заборгованість, яку навряд чи можна буде погасити. Це практично шлях до реальної втрати майна Товариства.  Заборгованість буде збільшуватись, потім підуть судові позови, а потім прийдеться продавати підприємство або його частину, щоб погасити  накопичену заборгованість.

Працює на таких підприємствах 15-30 працівників, а їх дії  інколи ведуть до втрати частки майна, яке належить всьому Товариству.  Чи це справедливо? Щоб задовільнити вимоги 20-30 осіб, які працюють на збитковому підприємстві потрібно втрачати майно Товариства?

Впевнений, що прийшов час грунтовно  обговорити на розширеному Пленумі ЦП УТОС цю ситуацію з якою ми вже почали стикатись на Львівському УВП УТОС, на Хмельницькому УВП УТОС і яка дуже можлива в майбутньому на інших наших підприємствах.   Такі гострі  і болючі питання потребують широкого обговорення  та прийняття твердого і вірного  рішення.

Ссилка на один із таких конфліктів:

https://youtube.com/watch?v=23rQPSMQxHg

Заступник Голови ЦП УТОС                                                   Новосецький М.М.

З 27 по 30 червня 2019 року у Чернівцях відбувся XV Міжнародний музично-поетичний фестиваль для людей з порушеннями зору «Буковинські візерунки».

27 червня 2019 року у приміщенні клубу підприємства УТОС відбулася концертна програма. З 27 по 30 червня 2019 року на відомчій базі відпочинку «Буковий гай», що знаходиться в селі Репужинці Заставнівського району Чернівецької області. відбувались конкурси, розваги та дискотеки.

У XV Міжнародному ювілейному музично-поетичному фестивалі “Буковинські візерунки” взяли участь виконавці з Білорусії, Молдови, Дніпра, Харкова, Кременчука, Луцька, Вінниці, Рівного, Маневичів, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського та Буковини.

У приміщенні спецбібліотеки ім. Т. Г. Шевченка 24 червня відбувся четвертий, заключний в цьому році, тифлоконкурс, підтриманий управлінням соціального захисту Львівської міської ради. Участь у ньому взяли 15 незрячих мешканців Львова.

«Цьогоріч декламували твори Лесі Українки та Тараса Шевченка. До складу журі ввійшли акторка театру ім. М. Заньковецької Наталія Лісова, акторка Першого українського театру для дітей Олена Крилова та член товариства Олена Кутня. Вони дали корисні поради учасникам. Відтак, було визначено переможців. Перемогу здобули Гриців Любов, Бабій Оксана та Дороцький Тарас. Але без призів не лишився ніхто», — повідомила керівник Львівського осередку УТОС Любов Кукуруза.

Львівська міська рада

“На часі”, Як організована соціалізація людей з вадами зору. Гості – Наталія Авасян, голова Запорізької обласної організації Українського товариства сліпих та Олександр Пошукай, інструктор цієї організації.
Ведучий Герман Дубінін.

12 червня 2019 року у Києві пройшла чергова інтелектуальна гра «Ерудит», яка для столичних утосівців вже стала гарною традицією. Як і у попередні роки гра проводилася на базі клубу Київського УВП №4 УТОС. У змаганні взяли участь дев’ять команд з УВП та ТПО Києва та області.

Як і у попередні роки гра проходила у кілька турів: перший тур – інтелектуальна розминка; другий тур – тематичні питання; третій- «щасливий білет» – тобто питання, які обирають за жеребкуванням, що вимагає від учасників не лише знань, але і кмітливості.

Після підбиття підсумків за перші три тури три команди, які набрали найбільшу кількість балів увійшли до фіналу. Тут кожній з команд також довелося відповісти на п’ять дуже складних питань, які кожна команда отримувала за жеребкуванням. Після жорсткої боротьби фіналісти поділили між собою призові місця. Перше місце посіла команда столичного ТПО №1 УТОС «Азарт». На другому місці опинилася команда Київського УВП №2 УТОС та чату «Теремок», яка так і називалася УВП 2 та Теремок. На третьому місці команда столичного ТПО №4 «Оптиміст».

Переможці отримали грамоти та грошові призи від Київської міської організації Українського товариства сліпих.

Вітаючи переможців голова Київської міської організації УТОС, заступник голови ЦП УТОС М. М. Новосецький, який був і головою журі, зазначив, що надзвичайно задоволений рівнем організації гри та тим, наскільки високо зріс інтелектуальний рівень усіх команд. Сподіваємося, що приклад киян наслідують і інші регіони і колись відбудеться ще і всеукраїнський «Ерудит».

Тезей,«Промінь»